У п"ятницю, 11 травня, 38-річну Лесю Любінську із села Київець Миколаївського району на Львівщині знайшли з розбитою головою на території колишньої птахофабрики, що за 3 км від села.
Родина Любінських живе навпроти школи у трикімнатній квартирі цегляної двоповерхівки. По обидва боки стежки — квіткові клумби.
— Це все Лесині квіти, — каже 49-річна сусідка Марія Мелешко. — Вона їх обожнювала. Ми їй під квіти і свою грядку віддали.
Чоловік покійної Богдан, 44 роки, у п"ятницю, коли дізнався про трагедію, прилетів із Москви, де вже більш як дев"ять років працює водієм. Зараз вони вдома удвох із молодшим сином 15-річним Мар"яном.
— Учора був похорон, я ще до тями не можу прийти, — говорить Богдан. — Старшого сина Романа відвіз сьогодні зранку до Львова. У нього якраз сесія в університеті почалася.
Чоловік розповідає, що познайомилися з Лесею на весіллі її брата. У вересні готувалися святкувати 20-річчя подружнього життя. Раніше обоє працювали у Новому Роздолі на сірчаному комбінаті. На початку 1990-х підприємство закрили. Леся так і не знайшла роботи, а Богдан поїхав на заробітки до Москви.
— Раніше жінка їздила працювати до Польщі, потім трохи стояла на обліку в центрі зайнятості, а останні роки вдома була, — у Богдана зривається голос. Відводить погляд убік. —Але Леся завжди собі якесь заняття знаходила. Збирала в лісі черемшу, гриби, тепер слимаки.
10 травня вдосвіта вона пішла до птахофабрики по слимаків. Там лишилися тільки балки. Поміж ними у траві й водяться равлики. На заготівельному пункті в Роздолі їх приймають по 1,40 грн за кілограм. Востаннє Лесю бачила сусідка з будинку навпроти.
— Потім розказувала мені, що підійшла до жінки десь об 11-й годині, — розповідає Богдан. — Кликала додому, а Леся відмовилася. Сказала, що тільки півсумки назбирала, тому ще походить.
До пояса роздягнута, голова вся розбита, але золоті сережки, обручка були на ній
Коли по обіді Леся Любінська не повернулася додому, Мар"ян почав надзвонювати мамі на мобільний.
— Виклик ішов, але трубки не брала, — продовжує чоловік.
— Малий обдзвонив усіх знайомих і родичів, її ніде не було.
Увечері односельці вирушили на пошуки жінки. У сутінках нічого не знайшли. Вранці попросили допомоги у керівництва Держівської виправної колонії. Звідти прислали кілька десятків працівників.
— Вони стали у ланцюг і прочісували територію птахофабрики. Один побачив, що з-під купи сміття та гілок виглядають жіночі ноги, — каже Богдан. — До пояса роздягнута, голова вся розбита, але золоті сережки, обручка були на ній. Поруч валялися ключі від квартири.
Викликали міліцію. Уночі з 11-го на 12 травня затримали 15-річного дев"ятикласника Василя. Зараз він в ізоляторі тимчасового утримання при Миколаївському райвідділі міліції. У нього знайшли мобільний телефон Любінської.
— Ясно, що якась зачіпка знайшлася. Може, жінка зробила зауваження хлопцеві, — припускає заступник начальника Миколаївського райвідділу міліції Андрій Гребінь, 47 років. — Спочатку він бив її палицею, потім уламком бетону. Після цього затягнув тіло в кущі та накрив гілками. Триває слідство. Чекаємо на висновки судмедекспертів.
Хлопець не виглядає кремезним — зріст 175 см, важить кілограмів 60, чорнявий. Його вже привозили на слідчий експеримент на місце вбивства. Поводився спокійно. Показав, як ударив жінку та сховав тіло.
Учителі школи, де він навчається, розгублені. Запевняють, що нічого дивного за ним не помічали.
— Звичайний хлопець. Вчився не дуже добре, але займався спортом. Перемога шкільної команди у футбольних змаганнях — його заслуга, — розповідає директор школи Володимир Матвіїшин, 39 років. — Живе з батьками та старшим братом. Мама працює кухарем у шкільній їдальні Роздолу, батько — електрик.
Лесю Любінську поховали в неділю на цвинтарі у селі Березина Миколаївського району. Звідти родом її чоловік Богдан. Попрощатися з жінкою прийшли кілька сотень людей із Київця та довколишніх сіл. Усі гроші, які люди принесли на панахиду, священик віддав синам покійної.
— Це було у День матері. Отець сказав, що це останній подарунок синам від Лесі, — згадують сусіди.
8 
35413
Коментарі
1