— Усе своє життя витратив надарма, — каже художник 38-річний Ігор Родіонов із церкви "Божий мир". — Я міг малювати, заробляти гроші, створити сім'ю, а натомість провів усю молодість у тюрмах і наркотиках.
Ігор народився у Ризі. У 4 роки померла його мати. Батько відвіз сина у Червоноград до бабусі.
— Я жив сам по собі. У школі не вчився, тікав з уроків, крав. Потім спробував наркотики. У 16 уперше посадили. Відсидів чотири терміни, всього 14,5 року. Коловся, грабував, сидів. Мені стало страшно, коли у моїх друзів через наркоту почало віднімати ноги. Старався відмовитися від цього, проте тримався не більше півроку.
2010-го колишні друзі по тюрмі запросили Ігоря у реабілітаційний центр церкви "Божий мир" на вул. Слобідській у Львові.
— Не до Бога хотів навернутися, а щось змінити. За тиждень відучився матюкатися. Через півроку змінив погляди на матеріальні цінності.
Зараз Ігор малює картини та викладає художнє мистецтво у майстерні для підлітків. Ходить на лекції у школи Львова, розповідає дітям про шкоду наркотиків. Вступив у семінарію.
— Я малював лише у тюрмах. Тепер можу використати свій талант. Колись у мене була мета вкрасти, зараз — допомагати дітям.
1 
1
Коментарі