Львівський мистецтвознавець 83-річний Борис Возницький розповідає про занепад українських замків і палаців.
— По Україні є 4 тисячі укріплень. Замки будували до XVIII століття для оборони. Далі стали непотрібні, бо з"явилася нова вогнепальна зброя. У державі 140 замків напівзруйновані.
Які з укріплень на Львівщині руйнуються?
— Найбільше потребують порятунку замки в Старому Селі Пустомитівського району і в селищі Поморяни Золочівського. У Поморянах люди вже на цеглу півспоруди розібрали. Там колись було профучилище. Зараз можете собі спокійно під"їхати фірою і набрати цегли. Вона називається пальчатка. І хоч XVII століття, краща за ту, що роблять сьогодні.
Зараз реставрують Підгорецький, Золочівський, Жовківський замки.
Чому замки занепадають?
— Не працює державна служба охорони пам"яток. У кожній області має бути державний охоронець. Він в Україні підпорядковується губернатору, а не міністру культури, як би мало бути. Губернатор каже: давай продамо цей-то замок. І той виконує. У Львові колишній губернатор поставив на цю посаду свого земляка з Червонограда. Двоє і розпоряджалися маєтками.
У Польщі в кожному воєводстві є консерватори. Цей чиновник вирішує такі питання з міністерством. Продає, дає в оренду, слідкує, щоб нові власники не порушили архітектурного ансамблю.
Як можна рятувати замки і палаци?
— Їх треба пристосовувати до потреб людей. В Опольському воєводстві в Польщі 97 замків. Їх дають в оренду приватним особам, із допомогою держави створюють будинки відпочинку для творчих працівників. Я ініціюю такий у Поморянах. Богдан Ступка і Роман Віктюк мене підтримують. Як це можна втілити, ще не знаємо.
У палаці Лянскоронського в Новому Роздолі Миколаївського району колись був моршинський санаторій на 200 людей. Потім Моршину стало невигідно далеко довозити воду, і заклад закрили. Я в 1990-х приїхав, забрав мармурові скульптури. Були ще рельєфи XVII століття, їх витягти мені совість не дозволила.
12 років тому палац і 12 гектарів парку викупив багач із Києва Денис Капелов за 460 тисяч гривень. То ціна особнячка під Києвом. Нічого не робить, споруда валиться. Я поїхав — чотирьох мармурових рельєфів нема. Один коштує 4 мільйони євро. Йому ті 460 тисяч 100 разів вернулися. Я питаю Дениса, нашо ти купляв. А він: "Купіл — продам", купця шукає.
У замку можна зробити готель чи самому жити. Але за все треба звітувати — двері треба зробити, як у XVII столітті, щось зміниш — оштрафують. Тому багатії кидаються на озера, лісопаркові пам"ятки, бо там можна робити що хочеш.
4 
1
Коментарі