16 вересня професійне свято відзначають винахідники і раціоналізатори. "ГПУ" склала перелік найцікавіших речей, які винайшли жителі Західної України, наші сучасники.
Прилад "Ендогенік 01"
Призначений для внутрішньоклітинного дихання з обмеженням подачі кисню ззовні. Його винайшов чернівецький інженер-конструктор 73-річний Ілля Коляско.
2002 року він пережив стрес через смерть дружини. Почав задихатися.
— Став користуватися апаратом Фролова, призначеним для правильного дихання. Відчув усі його технічні недоліки, — каже Коляско. — Декілька разів писав Фролову, пропонував удосконалити апарат. Та відповіді не було. Тоді сам додумався.
Ілля Васильович зібрав "Ендогенік" із підручних матеріалів.
— Наші клітини — ліниві й виробляти кисень не хочуть, адже є його компенсація з вулиці. Із "Ендогеніком" я дихаю не 16 разів на хвилину, як звичайно, а 5. Так поступово втягую клітини в кисневий голод. І вони самі починають його виробляти. У такий спосіб людина може сповільнити процес старіння.
Завдяки диханню через "Ендогенік" у чоловіка покращився зір. Він по 12 год. на день сидить за комп"ютером, без окулярів.
Винахідник отримав патент на "Ендогенік". Знайшов підприємців, які допомогли запустили його в серійне виробництво.
— Лише на поїздки до столиці, оплату патенту, різноманітних свідоцтв, висновків тощо витратив майже 36 тисяч гривень, — каже.
Апарати продають кілька аптек міста, ціна — 195 грн. Торг іде повільно — п"ять штук на рік.
— Фармакологічні магнати не зацікавлені в продажу речей, які б не дали людині хворіти і обходитися без таблеток, — усміхається.
Рухниця
Викладач Чернівецького університету Юрій Дронь, 32 роки, створив макет стайні на колесах. У ній є лігво для худоби, обладнання для доїння.
— Це дерев"яна будівля на колесах з отворами-решітками. Через них худоба пасеться, споживає корм. Прикладаючи зусилля, перетягує цю стаєньку по полю, — розповідає винахідник. — Рухатися стайня може прямолінійно, однак лише на рівнинній місцевості. Якщо тварини дійшли до краю угіддя, пристрій повертають в інший бік. Рухниця дає змогу пастися худобі на чистих, не забруднених площах. Одночасно корови рівномірно удобрюватимуть угіддя. У такій стайні корови можуть жити круглорічно, в усі пори року.
Дронь подав документи, аби запатентувати свій винахід.
Установка для переробки сміття на нафту і газ
Винахідник Анатолій Сінозацький, 68 років, із райцентру Сарни Рівненської області змайстрував прилад, що переганяє тонну відходів на 300 л штучної нафти, 200 "кубів" газу та 200 кг вугілля.
— Установка працює на газі, який сама і виробляє, — пояснює інженер. — Найбільше палива виходить із пластикових пляшок, пакетів, зношених шин і гуми.
Продав плуг кілька років тому разом із хатою
Сміття завантажують в герметичний контейнер-реактор. Нагрівають до 400°С. Тверді відходи обвуглюються до напівкоксу, решта перетворюється на парогазову суміш. Охолоджений конденсат осідає в іншому контейнері, перетворюється на штучні нафту та газ.
Прилад стоїть на заводі мостових конструкцій, де фірма винахідника орендує приміщення.
Узимку цього року Сінозацький із колегами виготовив першу промислову установку на замовлення однієї з донецьких фірм.
Винахідник мріє збудувати сміттєпереробний завод у Сарнах, але інвесторів досі не знайшов.
Ліжко для лежачих хворих
Зробив його 62-річний Микола Осадчук із Городенки Івано-Франківської області. Винахід запатентований, за гроші спонсорів виготовлений зразок.
— Ліжко має полегшити життя і самому лежачому, і тому, хто його доглядає, — запевняє Осадчук. — У ньому вмонтоване дистанційне управління. За допомогою пульта хворий може сам себе обернути, накрити, підняти чи опустити подушку. У ліжку міститься і міні-унітаз. Людина може натиском однієї кнопки на пульті опустити кришку туалету і так само її закрити.
Відсікач-вікновідкривач
Ще один запатентований прилад Миколи Осадчука. Він автоматично спрацьовує, коли в кімнаті чути запах газу. Опускається і відчиняє вікно, провітрює кімнату, а потім зачиняє. Сигнал йому подає вмонтована у вікно мікросхема.
Відсікач також виготовлений лише як зразок.
Електричний плуг
Винайшов Ярослав Бендас, 70 років із села Солоне Заліщицького району Тернопільщини. Зробив його за кілька днів із двигуна, редуктора, міцного троса і невеликого плуга.
— Електричний двигун крутить редуктор, а редуктор крутить барабан, на якому намотаний трос, — ділиться Ярослав Миколайович. — На одному кінці городу під оцю всю механізацію треба ставити такий собі якір, штир. Прив"язати все до нього. А на другому кінці городу — плуг. Коли трос намотується на барабан, він тягне цього плуга.
Недосконалість винаходу в тому, що плуг оре лише в один бік. Для наступної скиби потрібно все переставляти.
Винахідник продав плуг кілька років тому разом із хатою. Люди в Солоному орють ним город досі.
— Таким плугом можна і культивацію робити, і картоплю підгортати, — додає Бендас.
Гасову лямпу винайшли у Львові 1852 року
У Львові 1852 року в аптеці "Під золотою зіркою" винайшли гасову лампу. Аптека належала угорцю Петрові Міколяшу.
Одного разу дрогобицький єврей Абрам Шнайдер привіз Міколяшу кілька бочок бориславської нафти і вмовив його купити її. Аптекар хоч і купив 2 ц смердючої рідини, але не знав, що з нею робити. Доручив своєму лаборанту Янові Зегу поекспериментувати з нафтою. Той працював вночі, часто від смороду непритомнів, поки не очистив її сірчаною кислотою. Світло-коричнева рідина добре горіла і не давала кіптяви. Так із сирої нафти Ян Зег уперше в світі добув керосин — гас.
Потім він попросив бляхаря Адама Братковського переробити олійну лампу під гас і 1853 року почав світити нею в аптеці. Зег став торгувати гасом, а Братковський налагодив серійне виробництво ламп. Тепер у центрі Львова на вул. Вірменській на честь того винаходу працює ресторан "Гасова лямпа". Тут є колекція старовинних ламп, їх можна купити як сувеніри.
4 
1
Коментарі