вівторок, 03 квітня 2007 16:03

Глуха художниця судиться з аеропортом та авіаперевізником

Автор: фото з родинного архіву Нечипоренків
  Київська художниця Галина Інгула разом з батьком Валерієм Нечипоренко на першій персональній виставці в Державному політехнічному інституті у травні 2005 року. Батько розповідає відвідувачам про роботи доньки
Київська художниця Галина Інгула разом з батьком Валерієм Нечипоренко на першій персональній виставці в Державному політехнічному інституті у травні 2005 року. Батько розповідає відвідувачам про роботи доньки

По 50 тис. грн вимагає від аеропорту "Бориспіль" та авіакомпанії "Міжнародні авіалінії України" глуха київська художниця Галина Інгула, 26 років. Так вона оцінила моральну шкоду після провалу персональної виставки в Парижі торік 24–27 листопада. Три картини загубили дорогою з Києва до столиці Франції.

— Це ще мало за ті приниження, які ми витерпіли, — каже мати художниці Любов Нечипоренко.

Галина не чує з дитинства. Малювала змалечку, але професійно працювати почала три роки тому. Вийшла заміж, і так на неї вплинуло кохання.

Художниця має понад 90 робіт. Поки що не продає їх, а лише виставляє.

— Галя все життя мріяла, щоб її роботи побачили за кордоном і оцінили по-справжньому, — веде далі мати. — Її запросили до Парижа. Була щаслива, дуже переживала.

У Париж художниця відібрала сім найкращих картин. Назвала композицію "Планета Інгула". В управлінні культури отримала підтвердження авторства та дозвіл на вивіз полотен за кордон.

24 листопада в аеропорту "Бориспіль" Галина та її матір заповнили митні декларації. Чотири найменші полотна в рамах поклали до валізи. Три більші віддали на спеціальне пакування як негабаритний вантаж. На них причепили ярлик "Крихкий вантаж" і передали вантажникові. Потім стали в чергу на паспортний контроль.

— До нас підійшла чергова аеропорту, — розповідає матір. — Сказала, що з нашими картинами якісь проблеми. Три працівники, які відправляють вантаж до літака по транспортеру, змусили нас ще раз їх розпакувати й показати, наче ми якісь терористи. Ми все виконали.

Викручувалися, пояснювали, що це має бути композиція

Літак приземлися в аеропорту Шарля де Голля. Біля транспортера жінки чекали багаж й обмірковували, як дістатися до арт-кафе "Каскад". Там мали зустрітися з організаторами виставки. Їхні сумки з"явилися на стрічці-транспортері, а картин не було.

Працівники аеропорту обшукали літак, багажне приміщення. Звернулися із запитом до аеропорту Франкфурта, куди мав прямувати лайнер. Картин не було. Протягом трьох днів навідувалися в аеропорт — сподівалися, що полотна знайдуться.

— Чотири картини таки виставили. Ми як могли викручувалися, пояснювали, що це має бути композиція. Але як спеціалісти по чотирьох картинах могли оцінити задум? — каже Любов Нечипоренко. — Галя була шокована. Такий удар на першому представленні настільки високого рівня.

Жінки поїхали додому. 12 грудня їм зателефонували з "Борисполя" й попросили забрати полотна. Сказали, повернулися з Парижа. На складі в аеропорту художниця отримали три свої картини "Метелики. Похорон надій", "Літо. Теплий луг планети Інгула", "Вечірній човен".

Адвокат порадив Галині скласти позови на аеропорт і на перевізника. 16 грудня їх подали до Бориспільського райсуду.

— Усе з"ясується після розслідування, — коментує прес-секретар "МАУ" 43-річна Євгенія Сацька. — Наша служба з перевезень повідомила, що картини повернулися з Парижа — тобто їх туди таки доставили.

— Відповідальність за пасажира й вантаж несе авіаперевізник, у даному випадку це "Міжнародні авіалінії України", — пояснює позицію аеропорту "Бориспіль" прес-секретар Людмила Петрів. — Коли б провина була наша, "МАУ" надіслала б заяви зі скаргами. Їх не було. Тепер же у випадку Інгули перевізники звинувачують "Бориспіль".

Зараз ви читаєте новину «Глуха художниця судиться з аеропортом та авіаперевізником». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

1

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути