Відсутність допомоги для України призведе лише до марних смертей

Думки у виданні Bloomberg оглядача Марка Чемпіона

Найбільш обнадійливим для Кремля є те, що Дональд Трамп лідирує в опитуваннях громадської думки напередодні президентських виборів у США через рік. Володимир Путін має свій політичний план. Наступного року на нього чекають вибори, які, попри те, наскільки вони невільні та несправедливі, залишаються важливими для підкріплення його авторитету та легітимності. Якщо не проводити їх зараз, то це може змусити росіян засумніватися в величезних витратах, які їх попросили заплатити.

За словами дослідника Національного інституту стратегічних досліджень у Києві, багато хто на Заході не розуміє, що "Росія не змириться з відсутністю перемоги в Україні", й вона все ще вірить, що може перемогти. Росіяни "збільшили виробництво зброї, мобілізують нові сили і потребують результату, який би засвідчив це".

Виходить, Україна не може припинити воювати, незалежно від того, що станеться з її фінансуванням і постачанням зброї від союзників. Питання лише в тому, скільки додаткових життів і територій буде втрачено, якщо рішучість Заходу допомагати зазнає краху, позбавивши українців засобів відбиватися.

Реальність така, що мирні переговори більше залежать від Росії - держави, яка вторглася. Крім того, немає ознак, що Путін готовий прийняти тривале припинення вогню на існуючих лініях бойових дій. Дії Росії, не кажучи вже про риторику ескалації Кремля та оголошені анексії територій, які вона навіть не контролює, свідчать про протилежне.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ще кілька років війни: про що говорять у Пентагоні

Так само США та ЄС прийшли на допомогу Києву не для того, щоб він міг перемогти Росію, а щоб міг захистити себе, запобігаючи російській експансії, яка обіцяла довгострокову нестабільність для Європи. Це надалі життєво важливі інтереси, навіть без урахування більш туманних, які стосуються цінностей, таких як захист демократії чи міжнародного права. Вони також більш досяжні, ніж здавалися одразу після вторгнення Росії у 2022 році.

Щодо Путіна, було б нелогічно, щоб він відмовився від своїх цілей зараз, коли фінансування та військова підтримка України знаходяться під загрозою по обидва боки Атлантики. Цього тижня Білий дім попередив, що до кінця грудня закінчаться гроші на підтримку України, якщо республіканці в Конгресі не проголосують її, і офіційний представник Джо Байдена слушно сказав, що така ситуація "вдарить" по здатності України захищатися від російського наступу. Тим часом союзник Путіна, прем'єр Угорщини Віктор Орбан, чітко дав зрозуміти, що має намір зірвати створення фонду ЄС на 50 млрд євро для України, і план, згідно з яким Євросоюз запропонує Києву переговори про членство в цьому місяці.

Зараз Україні потрібен час для такої цілеспрямованої, а не відчайдушної оборони. Її завдання - послабити російські сили та продовжити довгострокову повітряну кампанію, щоб зробити Крим і лінії постачання російських сил на півдні вразливими, водночас чекаючи поразки Трампа. Така комбінація може змусити Путіна переглянути свій аналіз витрат і вигод і домовитися про життєздатне припинення війни.

Наполеглива оборона пропонує набагато менш надихаючу історію, ніж тріумф у контрнаступі, але наразі це набагато кращий шлях для України та її прихильників, ніж будь-яка приречена заявка на переговори. Війна довела, наскільки важко, якщо не неможливо, атакувати добре укріпленого противника без переваги в повітрі чи будь-якої іншої великої технологічної переваги. Те саме стосується Росії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Залужний б'є на сполох: як змінюється підтримка України

З осені путінські генерали кинули велику кількість сил у наступ на Авдіївку, втративши приголомшливу кількість солдатів і техніки. Такий успішний захист - виграш для України. Просто для кращих плодів такого захисту потрібно більше часу.

Не погоджуюся з двома високоповажними американськими мізками зовнішньої політики, Річардом Хаасом і Чарльзом Купчаном, які закликають до перегляду стратегії Заходу щодо України в останньому випуску журналу Foreign Affairs. Базуючись на невдачі українського контрнаступу, відсутності будь-якої реалістичної перспективи прориву для повернення всіх окупованих територій, втоми Заходу і переваги ресурсів Росії, вони стверджують, що слід переконати українців почати переговори про припинення вогню. Навіть якщо Путін відмовиться, що вони визнають ймовірним, ці аналітики стверджують, що Україна здобуде моральну позицію і, можливо, це завадить гіршій долі пізніше.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Московський мехінізм" та об'єднання республіканців з демократами: Карпентер про те, чого чекати Україні

Хаас і Купчан добре розуміють небезпеки продовження зусиль щодо контрнаступу, спрямованих на "перемогу", але це також неприємний крок. Українське командування вже визнало необхідність переходу до оборони. Вони більше не просять більшої кількості танків, а потребують ракет більшої дальності, артилерійських снарядів, зенітних батарей і реактивних літаків, необхідних для стратегії виснаження.

Стаття також ігнорує ризики. Путін не відмовиться від припинення вогню, як не робив цього в минулому, а натомість поставить умови, від чого Україна має відмовитися. Це спровокує неминучу дискусію серед союзників Києва щодо того, чи варто їй погоджуватися, а якщо ні, то це дасть кисень таким як Орбан, які виступають за припинення підтримки України.

Реальність така, що стабільність у Європі все ще залежить від того, чи можна показати Путіну, що він не може досягти своїх історично грандіозних цілей - повернути російські землі та сфери впливу, які були втрачені в 1918 році, відновлені за часів Сталіна, і знову втрачені з розпадом СРСР в 1991 році. Кремль ще не закінчив спроб захвату цих територій. Небагато імперій прийняли розпад без боротьби, і Росія - не виняток.

Переклад Gazeta.ua

×