"Московський мехінізм" та об'єднання республіканців з демократами: Карпентер про те, чого чекати Україні

ОБСЄ за цей час задіяла ряд інструментів із використанням звітів різних міжнародних інституцій щодо захисту прав людини. Якщо згадувати "Московський механізм" (спеціальна місія ОБСЄ, яка складається з незалежних експертів, для дослідження конкретної теми, у цій ситуації – воєнних злочинів та порушення прав людини. – Gazeta.ua). Маємо групу спеціалістів, яка працює в Україні, шукає відповідні факти, документує російські воєнні злочини, та злочини проти людяності в Україні.

У рамках "Московського механізму" також використовуємо два документальні інструменти зростання та грубого порушення прав людини всередині самої Росії. Як путінський режим діє щодо російських громадян.

У рамках процесу та протягом усіх місяців вторгнення документуємо злочини та грубі порушення прав людини, міжнародного гуманітарного права в Україні.

Це не те саме, що брати участь у судовому переслідуванні підозрюваних у злочинах. Але спроби зібрати документальні свідчення, які можна буде використати в Міжнародному кримінальному суді ООН. Їх також можуть використати окремі країни, які судитимуть цих осіб за універсальною юрисдикцією. Чи також українські прокурори, щоб притягти винних до відповідальності, якщо ті вчинили воєнні злочини чи підозрюються в інших порушеннях прав людини.

Наша робота триває. Зусилля в рамках "Московського механізму" не обмежені в часі. Видаємо звіти після дослідження кожної нової локації.

Такі судові процеси можуть зайняти багато років. Україна вже винесла ряд своїх вироків щодо російських воєнних злочинців зусиллями українських прокурорів та суддів. Це правильно.

Зокрема, це буде тривалий процес у Міжнародному кримінальному суді. Я б тут зачекав і не вимагав негайних вироків за результатами нашої роботи та інших документальних свідчень. Проте докази збираються і зберігаються. Ми впевнені, що побачимо справедливість по кожній справі.

Так довго як буде потрібно, будемо все документувати та подавати в суд проти всіх тих, хто вчиняв ці огидні злочини.

 

Так, ми бачили, що Росія використала силу проти своїх сусідів в ряді випадків. Зокрема, проти Грузії в 2008 році, проти України в 2014 році й у продовження проти вас у лютому 2022 року, коли сталося повномасштабне вторгнення.

Росія займалася агресивними і насильницькими діями проти сусідів, змушувала їх силою виконувати свою волю. А ще раніше російські війська нелегально залишилися в Молдові та Грузії.

Шлях, щоб унеможливити подібне в майбутньому - зробити так, щоб Росія більше не досягала цілей таким шляхом. Щоб агресії завершувалися провалом для Москви. Щоб витрати для росіян переважали можливі здобутки. Усе міжнародне співтовариство має докласти максимальних зусиль, щоб росіяни заплатили за такі вчинки щонайбільшу ціну.

Це також до питання про стратегічну поразку Росії у війні в Україні. Але не йдеться, щоб РФ зазнала поразки загалом як країна, але щоб програла в Україні, не змогла досягти цілей з підкорення вашої країни.

Усі операції росіян в Україні мають зазнати повного краху. Це, сподіваюсь, визначить майбутнє насильницьких дій такої природи, зробить надалі їх малоймовірними або навіть неможливими.

Так, абсолютно. Ми в США віддані тому, щоб продовжувати підтримку через військову, гуманітарну та технічну допомогу Україні. Допомогти захистити український енергетичний сектор, можливості експортувати продукцію.

Допомагаємо підтримувати на належному рівні бюджет України. Тож всіма можливими способами – політично, дипломатично, військово підтримуємо вас в боротьбі за збереження країни.

Це справа збереження міжнародного права. Жодна країна в ХХІ столітті не може атакувати сусіда і вдавати, що нічого не сталося. Не можна миритися з тим, що хтось може захопити чиюсь територію, а потім анексувати. Якщо дозволимо цьому статися, будемо жити в значно гіршому світі.

Я часто спілкуюсь з членами Конгресу, Палати представників, які наглядають за нашою роботою в ОБСЄ. Це представники обох партій. Деякі з них мандрували зі мною цього року. З їхніх слів чув про дуже сильну двопартійну підтримку України.

Говорив із ними про те, як допомогу вам сприймають різні фракції. І вони всі відзначали важливу та дивовижну роль коаліції західних країн для допомоги Україні, й те, що її очолюють США.

Вони підтримали подальшу підтримку України, а також іншого партнера - Ізраїлю. Демократи та республіканці здатні об'єднатися навколо цих стратегічних безпекових питань.

Адміністрація Байдена корегує рішення щодо того, що можна робити для підтримки України, яку зброю давати. Було б безвідповідально не брати в розрахунок, не оцінювати такі ризики.

Врешті, на сьогодні США вже передали військової допомоги на понад $45 млрд. Зокрема, багато передових систем озброєння, що дало Україні захистити свою територію та відкинути російських окупантів у ряді операцій контрнаступу.

Впевнено маємо намір продовжувати цю допомогу, щоб ви могли захистити свою землю та домівки під час цього брутального вторгнення Росії.

Не знаю, а говорити гіпотетично не варто.

Знаю лише, що президент Байден прагне продовжувати підтримку України і шукатиме шляхи, як це робити в різних обставинах. Буде використовувати всі можливі інструменти, які в нього є.

Президент Байден прагне якомога ефективніше підтримувати Україну. А також, щоб це підтримував Конгрес. Тому зможе досягнути цього.

Займає багато зусиль жертвувати ресурси Україні, щоб ви могли далі приймати виклик і продовжувати боротьбу проти значно більшого противника, яким є Росія.

Але західна спільнота націй залишається відданою справі й буде жертвувати ці ресурси. Навіть знаючи, що це для них теж виклик, шукати необхідні бюджети на постачання допомоги.

Немає іншої альтернативи. Союзники по НАТО та інші західні партнери розуміють важливість цього моменту в історії та продовжуватимуть підтримку.

Я не знаю відповіді й не хочу спекулювати з цього питання.

Американці розуміють, що коли одна країна вторгається в іншу, порушує своїми військами кордони, бере участь в варварських діях на чужій території, що ми всі бачили, так не має бути. Знаємо про тортури, страти, насильне переміщення дітей, відбирання їх від батьків і рідних, поширення страху, в стилі найбільш брутальної окупації в історії, встановлення фільтраційних таборів на окупованій території. Американці бачать й розуміють, що це діаметрально протилежне від того, що обстоюємо в світі. Цінності, які абсолютно суперечать нашим уявленням про право на свободу, гідність і самовираження кожної особи.

Коли американці бачать, що відбувається в Україні. Бачать сліди того, які це має наслідки, чують історії свідків, які вижили, пройшовши окупацію та жахи фільтрації, відривання дітей від батьків, то відчувають глибоку підтримку українців та України. Нам слід продовжувати розповідати їм ці історії. Дуже важливо, щоб люди розуміли, що Росія продовжує варварські практики.

Світові мас-медіа перестали приділяти Україні стільки уваги, скільки мали б, тож це виклик. Маємо допомогти, щоб знову розповіли й не забували, що війна в Україні триває з усіма її жахливими наслідками.

Ні, йдеться не про це. Продовження реформ неймовірно важливо для самої України. Викорінити корупцію і встановлювати верховенство права потрібно для подальшого розвитку країни.

Це справа кожного суспільства. Не існує кінця, коли досягли цілі чи маєте ідеальне верховенство права. Процес завжди триває, для зміцнення якісних державних інституцій – Антикорупційного суду, НАБУ, САП. Війна не зупиняє їх діяльності, вони продовжують розслідувати звинувачення в корупції, вести справи та виносити вироки.

Те саме з американськими публічними звинуваченнями будь-кого в корупції чи інших правопорушеннях – вони не переставали працювати на час війни. Це відбувається в будь-якій країні, де діє справжнє верховенство права. Воно не зупиняється на період надзвичайних подій.

Це час, щоб зміцнити довіру до правосуддя та відповідних інституцій як основу правової держави. Хоча це виклик в умовах війни, чого зараз немає в США чи іншій розвинутій країні. Але ось причина, чому говоримо нашим українським партнерам, наскільки важливо продовжувати відповідні зусилля.

Допомога має продовжуватися. Особливо в тих, сферах, які найбільш критично важливі – енергетичний сектор, підтримка балансу бюджету, гривні, щоб був відкритим шлях для інвестицій в Україну, в її приватний сектор, щоб економіка залишалася стабільною і мала перспективи росту.

Це важливі сфери, в яких нам слід продовжувати підтримку, щоб Україна ставала сильнішою не лише військово, але теж економічно, з надійною енергетичною та критичною інфраструктурою.

Існує різноманіття зусиль, яких докладаємо водночас, щоб бути впевненими, що Україна буде залишатися сильною перед лицем російської агресії.

Україна буде членом НАТО. Ми повинні працювати з нашими союзниками, щоб забезпечити можливість членства у відповідний час. Це може зайняти багато дипломатичної та політичної роботи. Але очевидно, що в якийсь момент, і сподіваюсь, що в найближчому майбутньому, Україна буде в НАТО.

Винос: Зараз багато роздумують в Альянсі, як стримувати подальші атаки на Україну до того моменту, поки вступите в НАТО

Зараз багато роздумують в Альянсі, як стримувати подальші атаки на Україну до того моменту, поки вступите. Але не маю сумнівів, що це станеться.

Час для цього чимраз ближче. Настане день, коли Україна буде стояти поруч із США як союзник по НАТО та з іншими членами Альянсу.

Це рішення базується ще на рішенні Бухарестського саміту НАТО 2008 року, на якому вирішили, що Україна і Грузія будуть членами Альянсу.

Для цього потрібна була політична воля всіх членів НАТО, щоб дати таке запрошення Україні та Грузії. Ви знаєте, що ці зусилля зі вступу тягнуть за собою. Не всі були готові. Це завжди непростий процес. Але країни Альянсу віддані підтримувати вас на цьому шляху.