Замість того, щоб думати самостійно, в українців досі є очікування, що хтось зверху має сказати їм, що і як робити.
Так вважає письменниця Ірина Жураковська. Вперше за кордон вона потрапила у 20 років і була вражена тим рівнем свободи й вибору, який мають там молоді люди.
"Коли студенткою виграла ґрант на річне навчання в Лозанні, уперше в житті, у 20 років, я попала в ситуацію, коли весь вибір був за мною, коли в мене не було кимось визначеного розкладу чи куратора. Сама мала набрати певну кількість предметів і годин, сама мала вирішувати, як складати свій розклад. Я усвідомила, що до цього часу, починаючи з садочка і закінчуючи університетом, завжди хтось визначав за мене, що я маю робити.
Ця свобода була неочікуваною. А зараз мені важко уявити, як жила до 20 років, не маючи цього вибору. Мій син, який ходить у садочок, уже вибирає, чим він займатиметься сьогодні: піде гуляти, чи будувати з конструктора, чи гратися в танцювальній кімнаті. Це зробить його відповідальним і самостійним у дорослому житті", - сказала вона.
"Свобода в Лозанні мене спочатку лякала. Я відчувала різницю між собою та колегами з Німеччини чи Франції: мені було важко без менеджера, який скаже, куди йти і що робити. Зараз, я сподіваюся, від цього відійшла. Але в українців досі є очікування, що хтось зверху має сказати їм, що і як робити.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Бракує рідної мови, кави і навіть бруківки" - українка розповіла про життя в Німеччині
Але ми - переламне покоління, яке пройшло Майдан. Тому в значної частини українців уже є бажання діяти, самим визначати своє життя, а не чекати вказівок від когось", - зробила висновок Ірина Жураковська.
Інтерв'ю з Іриною Жураковською читайте в журналі "Країна".
Ксенія Фукс 12 років живе в Німеччині. У своїй книзі "12 сезонів жінки" вона порушує важливі суспільні проблеми України.
Вона розповіла Gazeta.ua, від чого українське суспільство досі залежне і чому ще не здорове.
"Побутове насилля як було, так і є, і правові дірки щодо цього теж не зникли. Психологічне насилля теж є: досі багато жінок вважають, що це їхній обов'язок - стояти на кухні і забезпечувати чоловіка всім, чого він хоче, а про свої потреби можна забути".
Коментарі