Помер Юрій Шухевич

15

Фото: Facebook.com/jurij.shukhevych

Помер Юрій Шухевич – багаторічний політв'язень і син командувача Української повстанської армії Романа Шухевича.

Герой України помер на 90-му році життя.

Дружина Наталія підтвердила це львівському виданню NTA. Юрій Шухевич помер цієї ночі в Німеччині, де перебував на лікуванні.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Юрій Шухевич: "Незалежними будемо тільки після перемоги в цій війні"

28 років у радянських таборах і в'язницях

Юрій Шухевич народився в селі Оглядів Радехівського району на Львівщині. З приходом Червоної армії 11-річного Юрія разом з матір'ю заслали в Сибір. Через два роки помістили в будинок для дітей "ворогів народу" на Донбасі. Там же перебувала його сестра 6-річна Марія. 16-літнім Шухевича засуджують на 10 років тюрми за політичну діяльність батька. Тоді ж почав курити.

У старшому віці щодня викурював 50 цигарок.

У 26 років Шухевич дістав ще один 10-річний термін у таборах суворого режиму. 1968-го його звільнили й заборонили жити в Україні.

Шухевич оселився в Нальчику Кабардино-Балкарської АРСР. Працював електромонтером. 1972 року його заарештували й дали дев'ять років ув'язнення і п'ять – заслання.

Згодом дістав ще термін. 50-літнім утратив зір. Через нервове напруження, погане харчування і тьмяне освітлення в камері почала відшаровуватися сітківка. З таборів вийшов у 55 років. А в радянських таборах і в'язницях загалом пробув 28 років.

1990 року Шухевичу дозволили повернутися в Україну.

Був народним депутатом восьмого скликання, членом Української Гельсінської групи. У 1990–1994 роках очолював УНА-УНСО.

2006-го йому дали звання Героя України.

"Медведчук був частий гість на вулиці Банковій"

Після Майдану до влади прийшли люди минулої епохи з генетичним страхом перед Росією, казав Юрій Шухевич п'ять років тому.

"То вже вроджене, на генетичному рівні – аби щось Росія не сказала, аби Росія не загнівалася. Так воно є. І, власне, доки ті люди, які мають генетичний страх перед Росією, будуть при владі, так воно й буде. Слід розірвати із цим", – говорив політик.

Про Майдан і після

"Революція гідності йшла під одними прапорами, під одними гаслами, але на хвилі прийшли зовсім інші люди, далекі від ідеалів тих людей, які поклали свої голови на Інститутській і Грушевського. Прийшли люди минулої епохи"

Про кума Путіна

"Маємо Медведчука в Києві і пан Медведчук – частий гість на вулиці Банковій. Ось на що треба звернути увагу. Бере і далі участь в тих Мінських переговорах, а головне – що він бере дуже важливу участь в українській політиці, у внутрішній і зовнішній".

Про людей минулої епохи у владі

"Вони тої пуповини відрізати не можуть і не відріжуть. Як сказав покійний Блаженніший Гузар, ми повинні їх пережити. Мені, може, смішно говорити, що я маю їх переживати, але ті всі оповідання про боротьбу з корупцією, про ще щось – це все байки. Як то кажуть, "сказки для приезжих".

Сталінізм був не меншим злом, ніж нацизм

"Сталінізм був не меншим злом, ніж нацизм, а я б сказав, що ще більшим злом за кількістю жертв большовизму, не тільки сталінізму. І то треба сказати людям, щоб люди усвідомили, щоб не так себе залюлькували – "так-так, ми перемогли нацизм, таке зло" і так далі.

Але перемогли нацизм, водночас посиливши большовизм. І зробили те, що більшовизм залишився непокараний і за Голодомор, і за депортацію народів з їхніх земель, і масові жертви, розстріли, і так далі – мільйони, які значно перевершують мільйони тих, яких знищив Гітлер".

×