Кожен п"ятий мешканець села Пійла на Івано-Франківщині залишився без води. Через потрапляння розсолів у водоносні горизонти відбувається засолення сільських криниць.
За питною водою вже 10 років люди ходять до лісового джерела або на інший край села.
Уперше солений присмак у воді мешканці Пійла відчули приблизно у 1997 році. Про це розповів Gazeta.ua сільський голова Микола Семанів.
Доки працювало ДП "Калійний завод", проблеми не було. Цілком придатною і безпечною для вживання була і вода. Згодом виробництво "заморозили", а його небезпечні залишки закопали у землю.
Люди спочатку копали інші криниці, виводили труби за кількасот метрів у бік лісу, шукали нові джерела.Не допомагає навіть потрійна система фільтрації. Селяни перепсували собі не один домашній рушник, одяг та інші речі. Більше того, сіль швидко руйнує побутову техніку, гниють навіть крани, - відзначив Семанів.
Ще у 2006 році Калуська райсанепідстанція зафіксувала у сільських криницях потрапляння води, яка у 2,3-6,4 рази була перенасичена хлоридами. Результати моніторингу засвідчили: площа засолення водоносних горизонтів із кожним роком збільшується.
За даними Держекоінспекції в області, "ареал забруднення підземних вод простежується від хвостосховищ через Домбровський кар"єр і досягає дороги Калуш-Долина. Загальна площа засолення підземних вод — понад 900 га.
Про доцільність будівництва річкового водогону йшлося ще кілька років тому, - продовжив сільський голова Пійла.
Кілька років тому Калуська районна санепідстанція запропонувала дешевший для держави вихід із ситуації: жителям села рекомендувала вживати бутильовану столову воду, а сільському голові організувати централізований завіз питної води з джерела гарантованої якості паспортизованим спецавтотранспортом. Але навіть на це у сільському бюджеті грошей немає
"Проблема засоленості криниць уже давно вийшла за межі Пійла. Нині аналогічне лихо торкнулося вже й інших населених пунктів, які межують із Домбровським кар"єром. Зокрема, деяких мешканців мікрорайону Хотіня, – розповів начальник відділу з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Калуської райдержадміністрації Богдан Скрипник.
Коментарі