Оксана, яка родом з міста Костопіль на Рівненщині півтора року тому переїхала до міста до міста Бразиліа в Бразилію. Туди запросили на роботу її чоловіка. І вся родина отримала дозвіл на проживання. Переїхали з двома малими дітьми 4-річним сином та 1,5 річною донькою. Про життя у незвичному місті Оксана розповіла у інтерв'ю Gazeta.ua
"Коли ми переїздили, то всі переживали за нашу безпеку. Бразилія не спокійна країна. Але наше місто виявилось на диво тихим і спокійним. І вдень і ввечері можу спокійно вийти з дітьми на вулицю. Спершу, коли тут нічого не знала, брала карти і дивилася, що є поряд. Так іноді проходили до десятка кілометрів", - каже Оксана.
Жінка відмічає, що бразильці дуже люблять поговорити а ще вони дружелюбні і повільні.
"Адаптуватися з дітьми було непросто. З одного боку тут ніби нема зими, але насправді тут холоднішає до 18 градусів і стає дуже вітряно. Минулої зими ми мерзли, а діти довго хворіли", - пояснює Оксана.
При переїзді родина отримала спеціальні ID картки. Щось схоже на наші ідентифікаційні коди. Їх використовують для легального проживання та дорогих покупок.
"Що цікаво, то тут дуже мало готівки і весь розрахунок картками. В магазинах майже все можна купити в розстрочку. Навіть дитячі іграшки. Коло кожного товару є повна ціна і ціна в розстрочку. На дитячому святі деякі батьки купували навіть фото з Дідом Морозом у розстрочку, щоб не було їм накладно", - пояснює Оксана.
Ціни у магазинах вищі як в Україні. Тут немає звичних круп, але м'ясо коштує менше.
"По магазинах ходили з сусідами. Вони теж українці, але живуть тут довше. Пояснювали, як розпізнати побутову хімію, які продукти слід брати, а які не дуже по якості. Закупка продуктів у супермаркеті на місяць 10-12 тисяч гривень. І в продуктовому списку нічого такого: фрукти, овочі, м'ясо. Є ціни, які мене дуже дивують. Наприклад, мочалка для миття посуду коштує стільки ж, скільки кілограм м'яса. Прошу маму передавати такі речі з України. А от фрукти тут смачні і дешеві. З екзотики вперше спробували тут лічі", - додає Оксана.