
8 грудня ремонтники підключили лінію електропередач "Каховка-Титан", яка постачає струм до Криму.
Раніше, 6 грудня, організатор кримської блокади, член Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров заявив, що було прийнято рішення частково відновити постачання електроенергії в Крим. Наступного дня представники "Правого сектора" заявили, що виходять із блокади, і назвали Меджліс "зрадниками".
Член Меджлісу Ескендер Барієв пояснив, чому організатори блокади прийняли таке рішення.
Зараз багато кажуть про те, що енергетичної блокади вже немає. Це правда?
- Ні. Нещодавно була проведена прес-конференція з головою Меджлісу кримськотатарського народу Рефатом Чубаровим, в якій він розповів про те, що буде переглянутий формат товарної блокади. Учасники акції сприятимуть підключенню лінії "Каховка-Армянськ". Аби на півострів пустити порядку 235-250 МВт електроенергії, яка має бути використана тільки для цивільного населення і може забезпечити Армянськ, Красноперекопський район та частину Джанкойського.
Як обирали лінію?
- До Криму йдуть 4 лінії. "Каховка-Армянськ" - найменш потужна. Усе-таки зима, морози. Маємо забезпечити жителів Криму електроенергією.
Яка потужність потрібна півострову?
- Є різні дані. Від 1000 до 1100 МВт. Для безпроблемної подачі. З материкової України до блокади подавалося близько 80 відсотків, тобто 800-900 МВт. Решту електроенергії може виробляти сам Крим. Тепер, за нашою інформацією, Росія нібито подає близько 200 МВт. Насправді - десь 100 МВт. Навіть якщо підключити малопотужну лінію, для повного забезпечення Криму цього буде недостатньо. Але цілком достатньо, щоб забезпечити соціальні об'єкти і цивільне населення.
Що зараз відбувається з блокадою?
- Є різна інформація. "Правий сектор" заявив, що буде йти. Начебто вони поки ще там. Сподіваюся, що й не підуть. "Правий сектор" - це одна з найбільш організованих структур. Дуже чітко вміють працювати. Розумію, що активісти акції можуть бути невдоволені. Бо прийшли жертвувати своїм часом, здоров'ям, на холоді сидять, щоб якнайшвидше допомогти Україні відновити цілісність. І поки не побачили результату. Він насправді є, але його завжди хочуть помацати. Цього слід було очікувати. Маємо роз'яснити, що є певні етапи, кроки і процеси, в яких важливо підтримувати партнерські взаємини. Блокаду ніхто не закриває. Продовжимо її, бо маємо довести до кінцевих результатів.
Які взаємини маєте на увазі?
- На міжнародному рівні. З одного боку, України та країн-підписантів Будапештського меморандуму. З іншого — партнерів-активістів кримськотатарського національного руху, які підтримали цю акцію й надали їй хорошу допомогу. Головне — не нашкодити. Враховуємо найперше національну безпеку України. Ми брали участь у багатораундових переговорах з експертами в системі енергетичної безпеки України. І були наведені аргументи, з якими потрібно рахуватися.
Як реагують кримчани?
- Найбільше здивувалися кримські татари. Відключення світла сприйняли як механізм боротьби, реальні дії за налагодження порядку і відновлення справедливості. Коли ж ми заявили про підключення, пішли різні розмови і чутки. Це не просто наше рішення, а необхідні заходи. Блокадою Україна продемонструвала, що має важелі впливу на окупаційну владу. Думаю, з часом люди зрозуміють, що варто довіряти лідерам кримськотатарського руху.
В принципі Україна не зобов'язана постачати світло в Крим. І навіть той договір, що існує, нічого не значить. Ці процеси однозначні. Їх не одразу можливо зрозуміти. Основний аргумент - позиція дипломатичних відомств, країн, партнерів-гарантів. Була зустріч Мустафи Джемілєва з послом США, Рефата Чубарова - з послом Великобританії. І ряд інших зустрічей, де просили не перешкоджали відновленню та подачі електроенергії. Підключення однієї з малопотужних ліній - крок для того, щоб не зіпсувати відносини з основними партнерами, які допомагають Україні зберегти цілісність.
Чи можливе повне відновлення блокади?
- Все залежить від того, як далі йтиме процес. Ніхто ж не говорить про те, що запускатимуть найпотужніші лінії.
Чи може бути такий варіант, що Крим знову залишиться без світла?
- По-перше, навіть той запущений енергоміст в 100 МВт не зможе повністю забезпечити Крим. По-друге, збільшується навантаження на мережі Краснодарського краю Росії. Там виникає проблема з електроенергією. Технологічно не було передбачено, що вона піде на Крим.
Коли в Криму не було світла, температура була 17-18 градусів тепла. А уявіть, що буде у мінус 17-18? Навіть ті 225-250 МВт, які надходитимуть з материка України, в кращому випадку забезпечать частину північного Криму. На більше їх не вистачить. З холодами потреба в енергії різко зростатиме. Один з основних аргументів - не допустити, щоб в якийсь момент виникли важкі наслідки. Цього ніхто не хоче. Країни-партнери стурбовані тим, що Росія може зіскочити з Мінської угоди. Хоча наша позиція в тому, що в них нічого немає про Крим. Ці питання - на різних рівнях. Тому питання блокади Криму залишається відкритим.
Як реагує українська влада?
- Сьогодні має бути постанова Кабінету Міністрів. Найгірше і страшне те, що парламент України не здатний скасувати законопроект про автономію республіки Крим або змінити його. Бо на Раду тиснуть певні олігархічні групи. Позитивно, що в рамках цього закону Кабмін може видавати постанови, які регулюють ці процеси. Я, як член Меджлісу, брав участь у розробці цього документа. Українська влада дослухалася зокрема і до нашої позиції. Постанова буде результатом спільної роботи Меджлісу й уряду України. Ми бачимо бажання і шляхи пошуку спільного рішення.
Що дасть ця постанова?
- На державному рівні припиниться товарообіг із півостровом. За винятком електроенергії. Це вирішується на рівні РНБО. Ми розуміємо, що постачання електроенергії в Крим - це питання національної безпеки України.
Ви вважаєте, що досягли своєї мети?
- Поки що ні. Це відбудеться, коли буде повністю відрегульовано питання енергопостачання. Воно постає перед РНБО. Це непроста робота, де будуть зважені всі процеси. Можна рубати з плеча, але також маємо розуміти: поки що Україна залежить від Росії у подачі газу, електроенергії, сировини для атомних електростанцій. Ці речі треба продумати і зважити. Інакше можемо отримати зворотну дію. Від Росії можна всього чекати.
Як хочете домогтися, щоб Росія відмовилася від Криму?
- Основне завдання блокади — сприяти тому, щоб в один момент Росія зрозуміла, що їй задорого утримувати Крим. Головна мета акції - деокупація. Проміжні цілі - звільнення активістів, допуск спостерігачів міжнародних організацій та незалежних журналістів в Крим. Ми таких результатів не отримали. Більше того, посилилися репресії щодо нашого народу. Але кримські татари це витримують і не скаржаться.
Що далі плануєте робити?
- Зрозуміло, що якщо говорилося про морську блокаду, то це не говорилося просто так. Ведеться робота, результат буде.
Коментарі
10