У ніч на четвер міські рятувальники провели навчання особового складу в підземеллі столичного метрополітену.
0.30 ночі. Біля входу до станції метро Золоті Ворота стоять начальник метрополітену 50-річний Петро Мірошников та Віктор Босак, 42 роки, керівник головного управління МНС міста. У холі метрополітенівець пояснює Денисові Бассу, 29 років, першому заступнику мера, як влаштована станція. Водночас троє техніків під"єднують кабелі до двох ноутбуків. Комп"ютери ставлять на стіл за півметра до входу. На монітори мають транслювати відеосигнал навчань. Мірошников одягнений у чорне пальто, Віктор Босак — у камуфляжних штанях і куртці. Коли перемовляються — іде пара. Надворі близько нуля.
1.13 ночі. На кольорових моніторах видно: перон і потяг на станції метро раптово заповнюються димом. Він іде з кількох чорних "задимлювачів", установлених пожежниками на платформі й у вагонах.
1.14. Чергова на станції оголошує через гучномовці: "Вхід на станцію закрито, просимо пасажирів звільнити платформу". Вона ж, за легендою, телефонує в чергову пожежну частину, повідомляє про займання. Десяток жінок-метрополітенівців одягають протигази. А потім бігцем котять двоколісні візки з вогнегасниками до відкритих дверей вагонів. Чую, як хтось із працівників станції каже Вікторові Босаку: на Золотих воротах 18 протигазів. Саме стільки метрополітенівців працюють тут у години пік.
— Це мало. Їх потрібно — як мінімум сто. А якщо хтось із пасажирів опиниться в зоні задимлення? Йому ж обов"язково потрібен протигаз, — повчально зазначає Босак.
Старший інспектор столичного центру пропаганди МНС Олександр Хорунжий, 27 років, пояснює "ГПУ" тактичний задум навчань:
— Під час зупинки в третьому вагоні потяга на станції Золоті Ворота стався вибух. Постраждали вісім чоловік у вагоні й п"ятеро — на платформі.
1.18. Володимирською до станції прибуває перша пожежна машина. Вона їде без сирени, аби не будити людей. Увімкнені лише сині "маячки". Пожежники швидко вистрибують із машини. Захисні костюми закіптюжені сажею, каски — пошкрябані. Керівники спускаються ескалатором. Віктор Босак пропонує спуститися на перон Денисові Бассу. Додає, що дим на платформі — безпечний. Рятувальники прямують за ними. На майданчику між ескалаторами — чергова по станції у кабінці в протигазі.
Захожу в задимлений вагон. Нічого не видно за метр. Бачу на сидіннях трьох молодиків. Двоє лежать, третій сидить. У всіх на грудях прикріплені бейджики: "Проникаюча травма черепа", "Перелом правої ноги", "Травма хребта".
— Із такою травмою тобі не можна шевелитись, лежи, не рухайся, — авторитетно пояснює чорнявий чоловік із "травмою хребта", колезі, в якого "проникаюча травма черепа".
1.31. Рятувальники в масках виносять на ношах із вагона першого постраждалого. Це чоловік зі "зламаною ногою". Двоє інших лежать мовчки.
1.37. Підхожу до чоловіка, який сидить на пероні, спершись на колону. У нього бейджик із написом "Відірвана права рука". Це Володимир Харченко, 34 роки, начальник відділу МНС Оболонського району.
— За 15 років роботи я вперше у ролі постраждалого. Це легше, ніж бути рятувальником. Пожежник носить на спині 15 кілограмів, а йому ще людину виносити. Без підготовки важко. Робота складна, а зарплата без стажу — 800 гривень. Але вже звик. Мені колись начальник говорив: стерпиш три роки, то ніколи цю роботу не кинеш. Так і є, — ділиться він.
За підрахунками "ГПУ", останнього потерпілого виносять на поверхню через 17 хв. від початку евакуації, о 1.48.
— Двенадцать минут на эвакуацию — это норма. Первое и главное задание — не тушить пожар, а вывести людей из платформы, — пояснює Віктор Босак Денисові Бассу і Петрові Мірошникову.
О 1.49 рятувальники заливають піною умовне місце пожежі. Ще за кілька хвилин усі керівники піднімаються нагору.
2.00. Біля вагона помічаю чотирьох експертів із СБУ та вівчарку Рея, що спеціалізується на пошуку вибухових речовин. Вони саме проводили власне навчання — знаходили та знешкоджували вибухівку. У середньому вагоні між поручнями сидіння — натягнута нитка. Пакунок-"бомба" схований під сидінням. Експерти ходять у чорних кевларових костюмах і жилетках, із бейджиками "СБУ". Вибухівку із дешевим китайським годинником кладуть у три зв"язані між собою шини. Потім під"єднують її до детонатора, вибігають із вагона, ховаються за колоною.
— Закрой уши! — каже молодий експерт і показує пальцями на вуха. Усі напружуються, очікуючи результату. Від вибуху закладає вуха. Вагон — неушкоджений. Залишки бомби працівники СБУ вивчали кілька хвилин.
Рятувальники кажуть, Золоті ворота — найважча для гасіння пожежі станція. Вона глибока, із пересадкою, протягом доби нею проходить 300 тис. пасажирів.
Мерія купить 10 тисяч камер
Денис Басс повідомив під час навчань, що в метро створять протипожежну систему. Вона коштуватиме майже 300 млн грн. Мерія також придбає для метрополітену 10 тис. відеокамер.
Як стало відомо "ГПУ", за два-три тижні управління з ліквідації загрози вибухів Служби безпеки проведе ще одне навчання у столичному метрополітені. Але цього разу "умовну" вибухівку спецслужби ховатимуть на одній зі станцій у години пік.
3 
7644
Коментарі