Українці давніші моряки за росіян. Боцмана називали дядьком, а матросів - "хлопці"

46-річний Антон Санченко по закінченні Херсонського морехідного училища 15 років працював начальником радіостанції на пароплавах. Потім закінчив філологічний факультет Київського університету, опублікував книжки "Баркароли", "Нариси бурси", "Весілля з Європою". Зараз пов'язаний із видавничою діяльністю.

 

— Бабафіга кажуть на Чорному морі на вітрило, яке німецькою топсель. Вітри називають трамонтан, остія, левант — власне, це сторони світу італійською. Бо в нас ніколи не використовували голландську морську термінологію, яку запровадив у Росії Петро І. Українці — давніші моряки за росіян, мали свою питому лексику, а також вживали середземноморську — італійсько-грецьку. Вона походить із Давньої Греції, тоді її запозичили римляни, звідти потрапила в італійську мову. Наш Херсон був схованкою цієї лексики. На військовому флоті була петровська німецька термінологія, а на херсонських дубках-вітрильниках використовували італійську.

Дмитро Лухманов — капітан, у 1920-х начальник Ленінградської морехідки, а доти плавав на вітрильниках по всьому світі, — описав цікавий випадок. Починав він із морехідки в Керчі, потрапив на херсонські дубки, а на черговій навчальній практиці втік із ростовського пароплава в Італії й найнявся на місцевий вітрильник. І виявилося, що він може добре працювати з італійцями, бо розуміє всі команди — вони такі самі, як у Херсоні. У наших рибалок у Бердянську, Генічеську, Бурлачій Балці, Іллічівську ті слова досі залишилися.

Трюм буде камора. Можливо, наша "комора" — саме звідти. Сідеро — це якір. Бунація говорять замість німецького "штиль". Матрос, боцман, шкіпер — теж німецькі слова. У нас боцмана називали "дядько", а матросів — "хлопці". Капітан — папа або батько, і так досі є. Отака сімейна ідилія.

Колись людину, яка удавала із себе капітана, я підловив через незнання італійських флотських термінів. За легендою, він був із Маріуполя, тож мав їх знати — на Азовському морі вони збереглися. Ми тоді до Грузії везли цукор, а звідти мали чай доправляти. 1990-і роки, приватний рейс, до команди незрозумілими шляхами потрапила людина, яка підробила диплом. Було багато інших нестиковок, але зловив його на сленгових слівцях, на тій-таки "бунації". У мене волосся стало дибки: посеред Чорного моря зрозумів, що на нашому пароплаві немає капітана, що це самозванець.

×