Прихильники закону про мовну політику зазвичай закидають своїм опонентам, що ті носяться з українською мовою як з писаною торбою, в той час, як треба розвивати економіку, виплачувати зарплати, піднімати спорт, культуру і т.д. Мовляв, кого ви своєю мовою нагодуєте? Не будучи людиною, яка вважає економіку чимось другорядним для державотворення, однак, заперечу: мова - це не лише душа народу, як люблять повторювати деякі патріоти, та своєрідний носій генетичної памяті, але й іноді - єдиний імунітет від асиміляції, єдиний спосіб вижити у ворожому середовищі, в умовах експансії.
Якби не мова, то могло б не існувати фінів, естонців, угорців, басків, латишів, грузинів, литовців, чеченців, казахів... Мова, особливо якщо вона кардинально відрізняється від тієї, якою послуговуються сусіди, дає можливість врятувати народи від денаціоналізації та асиміляції.
Адепти "двоязичія" в Україні чомусь не думають, що якби не мова, то наразі б у Світі могло не існувати таких націй як фіни, естонці, угорці, баски, латиші, грузини, литовці, чеченці, казахи і ще багато великих і малих народів. Мова, особливо якщо вона кардинально відрізняється від тієї, якою послуговуються сусіди, дає можливість врятувати не лише окремих людей, але й цілі народи від процесів денаціоналізації та асиміляції. Якби фінська мова не відрізнялася від мов сусідів – шведів і росіян, то фінської нації зараз як такої не існувало б. Фінська мова, що відноситься до фіно-угорської групи мов уральської мовної сімї, після здобуття Фінляндією незалежності 1918 року, використовувалася лише 30% населення країни. А що зараз? Зараз в цій успішній, розвинутій, чи не найбезпечнішій для проживання країні фінська мова переважає за вжитком шведську, і це попри те, що свого часу Радянський Союз відібрав у фінів Карелію, де проживала значна частина носіїв фінської та споріднених мов.
Або ось інший приклад – Латвія. В цій країні кількість російськомовних громадян на початку 90-х років сягала половини населення. При чому, це були росіяни, які взагалі відмовлялися латвійську мову вчити. Але вдумлива політика латвійських патріотів, серед яких, до речі, були й ті ж таки громадяни російського походження, призвела до того, що цьогоріч на референдумі всі питання щодо другої мови раз і назавжди відпали – "за" висловилися лише чверть громадян. При цьому, щось не було чутно, щоб хтось тікав до Росії через мовні утиски!
Хорватська і сербська більше подібні, ніж українська та російська. Але! Хорватам вистачило клепки не засмічувати свою мову сербськими словами.
Чи ось Хорватія. Ситуацію щодо утисків мови в цій країні в 20 ст. можна чи не найкраще порівнювати з ситуацією в Україні. Хорватській мові взагалі відмовили в праві на існування як окремій, вона стала лише діалектом вигаданої сербськими шовіністами так званої "сербо-хорватської мови". Схожість двох мов - хорватської і сербської - була дійсно велика, вони навіть більше подібні, ніж українська та російська. Але! Хорватам вистачило клепки не засмічувати свою мову сербськими словами. До того ж порятувало мову й те, що на письмі хорватські слова позначалися латинкою, а не кирилицею. І серби як не намагалися, але не змогли перевчити "нерадівих братів" писати на свій лад. Мова в Хорватії стала однією з основ національної самоідентифікації, що дозволила вибороти та розбудувати хорватам незалежну державу. До речі, подібним чином свою мову вдалося врятувати й чорногорцям. Зараз Чорногорія так само суверенна країна.
В більшості країн, які були колись окуповані великими імперіями, в першу чергу під переслідування і заборону підпадала мова. Бо окупант, укріпившись при владі, намагався перш за все знищити мову підневільних народів, щоб ліквідувати потенційне джерело нестабільності. Так англійці робили з ірландською мовою, а іспанці – з каталонською і баскською.
Для України питання збереження єдиної державної мови – це питання національного самозбереження, збереження українського народу. Бо імперські амбіції путінської Росії щодо запровадження "Русского міра" ще ніхто не відміняв. А російська мова все ж таки подібніша до української, ніж шведська до фінської, баскська до іспанської чи чеська до німецької.
5 
1
Коментарі
31