Як у сталінські часи знищували український правопис

Чинний правопис української мови є наслідком і узаконення української радянської мови, яку "нормалізовано" у 30-80-і роки ХХ ст.

В Україні досі використовують правопис сталінських часів, повідомляє "Слово Просвіти".

Ідея змінити чинний правопис з'явилась на I Міжнародному конгресі україністів 27 серпня—3 вересня 1993 р. 8 червня 1994 кабмін затвердив склад Української національної комісії з питань правопису при Кабінеті Міністрів України на чолі з тодішнім віце-прем'єром міністром М. Жулинським. Змінами правописної норми почав займатися Інститут української мови на чолі з член-кореспондентом НАН України Василем Німчуком, який відновили у 1991 р.

Проект нової редакції "Українського правопису" від липня 1999 року не був реалізований. 17 червня 2015 року Уряд затвердив новий склад Української національної комісії з питань правопису.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Микола Скрипник застрелився зі словами "Так треба" - 145 з дня народження автора українського правопису

Український правопис 1929 року остаточно знищили наприкінці 1933 року. Новий проект підготував заступник народного комісара освіти УРСР Андрій Хвиля.

"Хвиля вважав перегляд правопису за найнагальніше й найважливіше завдання. Його виконано дуже в короткий час. Новий правопис прилюдно не обговорювали, тільки Хвиля зробив з цього приводу кілька заяв. Хто переглядав правопис, невідомо. Найімовірніше це був Каганович. Газети й інші видання перейшли на новий правопис негайно — у травні 1933 року, — ще до його публікації, і непідготовлені читачі опинилися перед доконаним фактом" (Ю. Шерех). Знаково, що тих двох убивць українського правопису й мови свої ж — енкаведисти-комуністи, розстріляли: Кагановича 1937 року, Хвилю (Олінтера) — 1938 року. Розстріляно 26 лютого 1939 року й організатора Голодомору росіянина П. Постишева (другий секретар ЦК КП(б)У) — натхненника цькувань наркома освіти М. Скрипника за українізацію та правопис 1929 року… як "японського шпигуна" та "правого троцькіста", - згадує мовознавець Юрій Шевельов.

У передмові до правопису 1933 року було вказано, що він "очищений від націоналістичних перекручень, що ставили перешкоди оволодінню грамотністю широкими масами і спрямовували українську мову на відрив від російської… орієнтували українську мову на польську та чеську буржуазну культуру, ставили бар'єр між українською та російською мовами".

У старий правопис внесли 126 правок. Повністю переписали розділи про іншомовні слова.

 

×