- Якось у Facebook представник Єврокомісії Давід Стулік запитав, чому в Києві досі немає вулиці Вацлава Гавела, - розповідає Gazeta.uaгромадський активіст Зорян Кісь, 33 роки. Ми з ним зустрічаємося у затишній кав'ярні на Лепсе. - Я побачив цей пост, перепостив і задумався, а чому б не перейменувати вулицю Лепсе, на якій я живу на Вацвела Гавела. Цей пост побачила працівниця чеського посольства, у якої тут народилися діти. Потім з'ясувалося, що її керівник їздив на СТО на Лепсе.
А чому саме Вацлава Гавела?
По-перше, у Києві дуже мало вулиць названих на честь діячів планетарного масштабу. Вацлав Гавел – це якраз діяч світового рівня, він багато зробив для пострадянського простору. Гавел драматург, він людина культури. Коли у 60-х роках починав свою діяльність, то мав вибір. Він міг стати успішним прокомуністичним драматургом Чехії, але він цього не зробив. Вацлав Гавел вирішив боротися проти системи і став дисидентом.
Як Вацлав Гавел ставився до України?
Коли він став президентом Чехії, для нього Україна завжди була близькою. Зокрема, він дуже гаряче підтримував помаранчеву революцію. У своїх інтерв'ю він завжди говорив, що він готовий підтримати Україну. Він бажав, що Україна розвивалася і з часом стала частиною Європейського Союзу. У 2011 році він передбачав події, які сталися у 2014 році. Після приходу до влади Віктора Януковича, він говорив, що Україна заблукала. Але він не дожив до Майдану, помер у 2011 році.
Які були варіанти перейменування вулиці Лепсе?
Формально є тільки один варіант, який запропонували директори заводів. Пропозиція була заводу "Меридіан" імені Корольова. Запропонували назвали бульвар іменем Валентина Згурського, який багато років був директором цього заводу. Потім він став головою Київського міськвиконкому, тобто мером, у радянські часи. Він був членом ЦК Компартії України. Тому називати вулиці на честь тих, хто займали керівні посади у Компартії, забороняє закон про декомунізацію. Виходить парадокс – з одного боку ми декомунізуємо, а з іншого боку - рекомунізуємо.
"Теоретично така вулиця може з'явитися, - стверджує історик Павло Подобєд, 28 років. Він є членом комісії з перейменування. Представляє Інститут національної пам'яті. – Але для цього потрібно пройти кілька стадій ухвалення рішення: 1) комісія з перейменувань; 2) громадське обговорення на сайті http://projects.kievcity.gov.ua/; 3) голосування у міській раді; 4) підпис міського голови; 5) заміна табличок. Остаточне рішення за міською радою. Однак розгляд подібного роду пропозиції можливий лише після місцевих виборів".
За його словами, процедура перейменування займає близько шести місяців. Найдовше триває громадське обговорення. Щодо вулиці Лепсе, то комісія буде засідати вже після виборів. "Тому це питання точно не жовтня місяця. Найбільш ймовірно, що пропозицій по бульвару буде кілька, відтак комісія буде визначатися із найкращою", - резюмує Павло.
Бульвар Лепсе знаходиться у Солом'янському районі Києва. Пролягає від Гарматної вулиці до Відрадного проспекту. Бульвар виник наприкінці 50-х років ХХ століття, мав назви Бульварна вулиця, Високовольтний бульвар. Початковий відрізок (до вулиці Миколи Василенка) був частиною Ізмаїльської вулиці.
З 1963 року бульвар носить ім'я профспілкового діяча Івана Лепсе. Іван (Ян) Лепсе народився у 1889 році у Ризі, Латвія. У 14 років пішов працювати на завод "Фельзер", де виготовляли двигуни. У 1914 році отримав поранення і опинився у Петрограді. Тут відразу долучився до більшовиків. У 1921 році очолив профспілку металістів. Був членом ЦК ВКП (б). Помер від хвороби у 1929 році. Похований у Москві.
Зорян Кісь почав збір підписів за перейменування вулиці Лепсе. Цю ідею підтримав також Чеський цетр у Києві.
Бланки для підписів можна знайти у центрі, а також самостійно роздрукувати за цим посиланням.
3 
1
Коментарі
2