Український письменник Памво Беринда помер 23 липня 1632-го. Він автор першого староукраїнського друкованого словника - "Лексикону словено-роського".
Освіту чоловік здобув у Львівській братскій школі, яка під час масового окатоличення з боку поляків зберігала свій православний напрямок. Тут він опанував давньоукраїнську та давньогрецьку мови. Також у місті вже працювали друкарні, у тому числі й друкарня Івана Федорова. Беринда захоплюється книгодрукуванням.
На запрошення Львівського архієпископа Гедеона Балабана переїжджає до Стрятина - тепер Івано-Франківська область. Там організовує власну друкарню та видає релігійні твори. 1617-го чоловік переїжджає до Києва, де видає Номоканон - збірник церковного права. Разом із гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним та єпископом Іовом Борецьким 1620-го зустрічав у Києві делегацію константинопольського патріарха Феофана. Саме тоді українці добилися відновлення Православної церкви після укладання Берестейської церковної унії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали найдавніший в Україні нотний запис
1627-го у Києві Беринда видав твір всього життя - "Лексикон словено-роський та імен толкованіє". Він працював над ним 30 років. Праця складається з 2-х частин і розміщена на 475-ти сторінках. У передмові автор зазначив, що слов'янська мова має багато "темних" слів, тому він взявся за їхнє пояснення старою українською мовою. Роботу присвятив спудеям, тобто студентам.
Похований друкар у Києво-Печерській Лаврі.
У землях, що належали Польщі, мовою діловодства стала латина, натомість у Великому князівстві Литовському "руська мова" не перестала слугувати мовою адміністрації й судочинства. Вона стала офіційною мовою сусіднього Молдавського князівства.
4 
1
Коментарі