У Петербурзі 16 січня 1861-го вийшов "Букварь южнорусский". Його уклав і видав власним коштом Тарас Шевченко. Призначався для навчання дорослих українців рідною мовою в недільних школах.

"Думка єсть за "Букварем" напечатать лічбу. Ціни і величини такої ж, як і "Букварь". За лічбою – етнографію і географію в 5 копійок. А історію, тілько нашу, може, вбгаю в 10 копійок", – ділився задумами Шевченко у листі до педагога Михайла Чалого 4 січня 1861-го. Та "Буквар" став останньою його виданою книгою. За 2 місяці поет помер.

"Букварь южнорусский" має розділи: азбука, склади, цифри, лічба, текстовий матеріал, на якому вчаться читати. Містив фольклорні твори: приказки та прислів'я, пісні: "Дума про Пирятинського поповича Олексія" і "Дума про Марусю попівну Богуславку".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: З пам'ятника Шевченку зняли надпис російською

Шевченко відразу почав розсилати його до різних губерній України. У одному з листів писав: "Посилаю 10 моїх "Букварів" на показ. Із контори транспортів ти отримаєш їх 1000. Не розв'язувавши тюка, передай його, хто там у вас старший над недільними школами. То йому й передай. А він нехай, як знає, продасть, а грошики положить до каси недільної школи. От що... Дай один "Буквар" редактору "Губернских ведомостей" і попроси його, щоб він надрукував, що такий-то і такий "Буквар" продається по 3 копійки на користь недільних школ".

Справа впровадження Шевченкового "Букваря" у народні школи натрапила на опір зі сторони шкільної адміністрації та вищого духівництва, зокрема чернігівського єпископа Філарета і київського митрополита Арсенія. Головним управлінням цензури "Букварь южнорусский" був відхилений як навчальний посібник.

×