Серед багатьох легенд Кам'янця-Подільського, одну історію особливо обмилували туристи. Стосується вона періоду занепаду християнських пам'яток, який настав після завоювання міста османською армією 1672 року. Про майже 30-літнє перебування турків у Кам'янці нагадує мінарет, збудований біля Петропавлівського костелу на підмурках каплиці. У 1756 році на ньому було встановлено позплочену стутую Божою Матері, яку видно далеко від старого центру. Цю пам'ятку туристи не можуть не помітити.
Проте цікавою легендою про турецький період міста овіяна ще одна скульптура - статуя монаха на головному фасаді домініканського костьолу. Через аварійни стан будівлі не з першого разу вдається розгледіти її унікальний сюжет - монах тримає на руках статую.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кам'янець-Подільську фортецю реставрують спеціально для Галкіна
Коли місто остаточно перейшло під турецьку владу, всьому християнському кліру було наказано звільнити храми. Ченці монастиря домініканців і ксьондзи розташованого при ньому костелу св. Миколая, як й решта християнських общин, прагнули врятувати церковне майно. За словами екскурсоводів, тиждень священослужителі та монахи вивозили церковне начиння. Вдалося врятувати рухоме майно, однак багате архітектурне оздоблення собору лишалося всередині. За легендою, коли останній монах виходив з храму, готуючись зачинити за собою двері, він раптом почув голос: "Забери мене". Чернець озирнувся і збагнув, що до нього промовляє скульптура Божої Матері. Він повернувся і, докладаючи зусиль, забрав статую з собою
За влучним висловлюванням екскурсоводів, ця історія тільки легенда, але будь-яка легенда має реальну основу.
Монастир домініканців, костел Св. Миколая - зразок пам'ятки архітектури 15-18 століть, архітектурний образ якої складався впродовж століть з нашаруваннями різних стилістичних систем. Так, у 1596, 1618, 1628 рр. до центальної нави костьолу були прибудовані каплиці.
1 
1
Коментарі