24 серпня у Кам'янці-Подільському вже втретє провели унікальний фестиваль історичної реконструкції „Остання столиця". Близько 115 реконструкторів намагалися відтворити боротьбу між більшовицькими та українськими військами за місто, яке протягом дев'яти місяців у 1919 році було столицею УНР.
Унікальність фестивалю полягає у тому, що проводити таку реконструкцію в межах міста доволі складно.
„На вулиці розвернутися з кулеметами, броньовиком, купою людей і піротехнікою не так легко. Цього року ми обережно підходили до кількості учасників. Минулого разу було майже 160 осіб. Було важко розвернутися на вулицях міста. Тому цьогоріч ми не брали третю сторону – білогвардійців, бо нам і на дві сторони „воювати" важко", - підтверджує Олександр Заремба, організатор фестивалю і голова Кам'янець-подільського міського історичного товариства.
Мішки з піском, рогатки з колючого дроту – антураж епохи – перше, що побачили глядачі. Їх зібралося біля 5 тисяч. О 18 00 розпочався і власне бій.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Вояки у формі армій УНР та БНР промарширували на параді у Польщі
Цьогорічна легенда така:
Українські частини заходять у місто, розвідники („пластуни") помічають більшовицьку залогу і попереджують решту армії. В авангарді виступають українські січові стрільці, прикриваючи решту війська. До них доєднуються вояки армії УНР. Прориваючись до червоноармійської точки, вони не витримують кулеметного вогню і відступають. Червоні в ейфорії переслідують українців, але ціпеніють від надсучасної зброї – кулементів на броньовику – і тікають. Українські вояки за допомогою броньовика відвойовують метр за метром, бій переміщується на сусідню площу. Врешті червноармійцям вдається підбити броньовик, але їх все одно витіснили з міста українські частини.
До речі, броньовик „не підвів" – двічі глухнув, як і на початку 20 століття, адже двигуни були доволі слабкими. Тому навіть у період Другої світової такий перебіг подій не був рідкістю. Проте свою головну функцію – психологічний тиск на ворога– він виконав.
Це сучасна реконструкція українського броньовика „Федір Черник" 1919 року, зроблена на базі сучасного автомобіля ГАЗ. Решта зброї, у тому числі, 5 кулеметів, справжня, хоча й стріляє холостими набоями.
„Реальні бойові дії у Кам'янці 1919 року були настільки масштабні, що якщо намагатися їх показати, то ніхто не побачить, - розповідає Олександр Заремба. - Тому що охоплення було дуже глибоке, бої точилися навіть за підвали. Відповідно і концентрація частин була меншою".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Диво над Віслою" врятувало Європу від більшовиків
„Бій був чудовим. Ми у захваті! – вже сьогодні ділиться враження Олексій Олександров з київського клубу історичної реконструкції „Пластун", на фестивалі у костюмі розвідника-гайдамаки. - Був такий викид адреналіну, що сьогодні навіть не хотілося вставати. Давно не було такого якісного бою, тим більше міського. Взагалі це велика рідкість, коли у місті щось дозволяють робити. У Києві була спроба провести реконструкцію подавлення більшовицього повстання на „Арсеналі" у січні 1918-го, однак МВС, СБУ та інші державні структури побоялися проводити такий захід у центрі Києва. Тим більше більшість дій мали відбуватися на території воєнної комендатури".
„У міських умовах, коли йде бій, дуже малий простір, тому виникає неймовірний шум. Коли стріляє одна-дві гвинтівки – це одна справа, а коли стріляє 10 людей і працюють кулемети – це вже зовсім інше", - додає його колега по клубу Євген Фоміних.
У вчорашній реконструкції взяли участь члени Кам'янець-подільського міського історичного товариства, київського клубу „Повстанець", київського клубу „Постріл", Проскурівського гарнізону з Хмельницького, Першого Богданівського полку (Київ), Товариства пошуку жертв війни „Пам'ять" зі Львова та військово-історичної групи „Пластун" з Києва.
Цьогоріч вперше фестиваль відбувся завдяки повному cприянню міської влади, без залучення спонсорів.
2 
1
Коментарі
53