6 жовтня, в День поминання загиблих під час землетрусу 1948 року, в туркменській столиці Ашхабаді згадують одну з найбільших руйнівних катастроф ХХ ст. В ній загинуло понад 30 тис. осіб. В Туркменістані цей день вихідний - приспускаються державні прапори, відміняються розважальні заходи, на телевізійних і радіоканалах звучить траурна музика. У церквах і мечетях міста служать панахиди, проходять поминальні обіди.
Руйнівний землетрус силою до 10 балів за шкалою Ріхтера відбувся в ніч з 5 на 6 жовтня 1948 року. Місто Ашхабад було повністю знищене. Епіцентр землетрусу знаходився біля селища Кара-Гаудан приблизно в 25 км на південний захід туркменської столиці. Там на поверхні землі утворилися величезні тріщини, пише "Альманах визначних подій".
Більшість будинків Ашхабаду були складені з саманної цегли - висушена на сонці суміш глини і соломи. Вони були зруйновані вмить. Впали не тільки глинобитні будівлі, але й майже всі капітальні споруди. Вціліли буквально кілька будівель, серед яких були ЦК компартії і старовинна мечеть на проспекті Свободи - нині проспект Махтумкулі.
"Коли я прийшов до тями, то зрозумів, що ще стою біля відкритого вікна і тримаюся за раму, а за вікном було щось неймовірне, неможливе. Замість темної прозорою зоряної ночі переді мною стояла непроникна молочно-біла стіна, а за нею жахливі стогони, крики про допомогу. За кілька секунд все старе глиняне, саманне місто було зруйноване. На місці будинків в повітря зметнулася страшна біла пелена пилу.
Після землетрусу місто виявився беззахисним. Зникла міліція. Ті, хто стояли на постах, кинулися додому рятувати родини. Ті, хто спали в будинках і казармах, були розчавлені чи поранені. Поряд з будівлею було військове містечко. Від нього теж нічого не залишилося, і число жертв було величезне.
Почали дзвонити по телефону. Телефон мовчить: телефонна станція не працює. Телеграф зруйнований. Залізничний вокзал — купа уламків, місцями навіть рейки зіпсовані. Аеродрому немає, злітні майданчики розбиті тріщинами. Всі центральні, районні та місцеві установи знищені. Велике місто, столиця республіки, виявилося повністю ізольованим від навколишнього світу і повністю дезорганізованим", - згадував академік Дмитро Налівкін.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: В столиці Туркменії пам'ятник Шевченку вирішили перенести на нове місце
Рятувальні і відбудовні роботи очолив командувач Туркестанським військовим округом Герой Радянського Союзу Іван Петров. 7 жовтня від кулі мародера загинув його син - бойовий підполковник - фронтовик Юрій Петров. Йому було 24 роки. Боротьба з мародерами, бандитами і басмачами, що вбивали офіцерів, забирала багато сил у командування.
Викопувати і виносити з руїн тіла загиблих було нікому. Повсюдно серед руїн виднілися роздуті мертві тіла. За прибирання трупів взялися військові загони, одягнені в протиіпритні прогумовані костюми і протигази. Через теплу погоду десятки тисяч трупів під руїнами стали розкладатися. Сморід сковував волю людей і робота йшла повільно. Стали прив'язувати під ніс марлеві мішечки з ванільним порошком. Це частково допомагало.
Працювали день і ніч, як на війні. Бракувало одягу, наметів, медикаментів, продовольства. До нового року так-сяк життя вдалося нормалізувати, але місто стало майже безлюдним.
Заново відбудовувати Ашхабад, що в перекладі з перської означає "місто кохання", почали за спішно складеним плану вже в 1949 році.
Нові унікальні знахідки були виявлені російськими археологами в Туркменії. Успіх вкотре посміхнувся науковцям туркмено-російської археологічної експедиції під керівництвом легендарного археолога Віктора Саріаніді на розкопках пам'ятки Гонур-депе.
У ході поточного чергового польового сезону археологічних пошуків у Гонур-депе міжнародна експедиція виявила прекрасні зразки, пов'язані з давнім мистецтвом та матеріальною культурою туркменів, а також місце ритуального поховання бика - об'єкт, що відображає культ священного бика перших у світі хліборобів. Подібне ритуальне поховання відзначено археологами вперше.
Коментарі