Італійський скульптор Мікеланджело Буонарроті 13 вересня 1501 року отримав замовлення на статую біблійного персонажа Давида. За три роки скульптор створив колосальну фігуру заввишки 5,17 м.
За легендою, філістимляни вирішили йти війною на ізраїльтян. Юний іудей-пастух Давид побачив гіганта Голіафа й наважився викликати його на бій за глузування з вірувань місцевих. Юнак із пращі вразив каменем велетня на смерть. Ізраїльтяни перемогли наляканих ворогів.
Багаті флорентійці захотіли скульптуру Давида поставити на даху центрального собору. Велику мармурову брилу передали Мікеланджело. Щоб ніхто не заважав - звів навколо майстерні паркан із дошок заввишки 2 м.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Художник чотири роки розписував стелю храму
Мікеланджело вирішив зобразити момент, що передує бою. Зробив оголеного Давида готового до дії. Він стоїть із перекинутою через плече пращею, стискаючи в правиці камінь. Пропорції Давида нетипові - у фігури надзвичайно велика голова й руки, але невеликий розмір геніталій. Це зроблено навмисне: спочатку статуя була призначена для розміщення на даху, тому важливі частини скульптури мали бути підкреслені.
Флорентійська влада скликала комітет із 30 громадян Флоренції, щоб ухвалити рішення щодо місця для Давида. Для даху собору статую була завелика. Вирішили поставити біля головного входу у будівлю уряду "Палаццо Веккйо". Скульптору заплатили 400 флоринів. За ці гроші в місті можна було купити хороший двоповерховий будинок.
1873-го статую перенесли у Флорентійську академію мистецтв, де вона перебуває досі.
У Римі 14 січня 1506-го знайшли й перевезли у Ватиканський собор скульптуру "Лаокоон і його сини". Робота Гагесандроса та Атанадороса з Родоса виготовлена з мармуру, це копія статуї І ст. до н. е. Оригінал не зберігся.
Римську копію знайшли під землею в залишках Золотого будинку Нерона. Ця ділянка належала господарю виноградників. Скульптуру викопав випадково на глибині 4 м.
2 
1
Коментарі