165 років тому, 18 листопада 1859-го, в містечку Тисмениця неподалік Станіславова, нині Івано-Франківськ, у родині греко-католицького священника народився перший керівник Державного секретаріату ЗУНР, юрист Кость Левицький.
У дитячому віці Кость виявляв неабиякі здібності до навчання. Після успішного закінчення школи вступив до Станіславівської гімназії. У місті на той час жили українці, поляки, євреї, вірмени, німці, однак у навчальному закладі існував дух українства. Мовою викладання була польська, проте учні-українці між собою розмовляли рідною мовою. Переходили на українську під час спілкування з ними й поляки.
Читайте також: "Багато допомагав бідним, але якось так, що це було непомітно"
Під час навчання Левицький вступив до нелегального об'єднання "Громада", створеного ще 1863-го. Про це він згадував на шпальтах газети "Станіславівські вісті" від 29 серпня 1937 року: "Трималось іще життя між українськими учениками, званими студентами… Там була "Громада", тайна українська організація, піддержувана родиною Заклинських, і в цій громаді знайшов я перше національне вишколення та організаційне приспособлення…"
На початку своєї кар'єри, після захисту дисертацію з права, Левицький відкрив у Львові приватну адвокатську контору. На першому ж судовому процесі новоспечений адвокат вимагав від прокурора виголошення обвинувачення українською. Сам Левицький принципово вів справи рідною мовою. І саме він першим почав вести офіційні документи українською. У львівському правничому світі здобув повагу, особливо в цивільних справах. Старші адвокати, українці й поляки, приходили до Левицького розв'язувати важкі юридичні завдання.
Повну версію матеріалу можна прочитати в журналі "Країна".
Передплатити журнал "Країна"
3 
79692
Коментарі