Скільки саме химер зображено на візитівці Києва Будинку з химерами? На скількох будинках архітектор Городецький зобразив славнозвісного крокодила? Яких святих і чому зображено на Миколаївському костьолі? Які малі споруди зводив Владислав Городецький та як відзначився у Польщі та Ірані?
Про це відомий києвознавець Дмитро Малаков розповів учора 18 липня на відкритій лекції про "найхимернішого" київського архітектора Владислава Городецького, яка відбулася у столичній книгарні "Є". Паралельно дослідник презентував нове видання своєї книги "Архітектор Городецький", що вийшла у видавництві "Кий".
Майже 30 років свого життя Владислав Городецький провів у Києві та Україні, збудувавши тут безліч відомих споруд, що і досі вражають своєю фантазією та конструкторською винахідливістю.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Загинула не дочка, а коханка – і не в озері, а на полюванні
Після остаточної перемоги більшовиків у революції, архітектор з сім'єю був змушений перебратися до Польщі. Там працював у Міністерстві суспільних робіт. Коли після зміни влади в Ірані розпочалася європеїзація країни, був запрошений туди для зведення суспільно важливих споруд. Там Городецький , зокрема, збудував Тегеранський залізничний вокзал та палац шаха.
Помер Владислав Городецький в Ірані від серцевого нападу. При цьому, як припускають, його родина знаходилася у Варшаві. Там його і було відспівано. Але його могила досі знаходиться на римо-католицькому цвинтарі Долаб в Тегерані. Її віднайшли у 1990-х роках працівники української амбасади.
Саме місце поховання архітектора викликало чи не найжвавіше обговорення після лекції Малакова.
"Ісламська республіка Іран дуже ревно ставиться до всього, що стосується не іранського коріння. Це одна з тих країн, так само як Польща, які мають бути взірцем патріотизму для України. Там дивляться на те, що їхню державу розбудовували іноземці, не так легко, як в нас. Це ми пишаємося, що у Києві будував Растреллі. Тому навіть у реєстраційному документі про вокзал у Тегерані, навпроти графи "Архітектор" стоїть одна літера "Н", якою підписувався Городецький", - розповів києвознавець.
Також він додав, що спроби повернути тіло Городецького у Київ вже були. Зі свого боку Малаков називає це нісенітницею, оскільки іранська влада дивиться на це питання однозначно.
"Кілька років тому КМДА задалося питанням повернення останків Городецького до Києва, - пояснив Малаков. - Звернулися до іранської сторони, а їм навіть візу не дали. Тому що він лежить у землі Ірану, отже він, за їхніми законами, є іранською власністю".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Снігу на прощання: зимовий Київ зачаровував фотографів і 100 років тому
Про період перебування Городецького в Ірані практично нічого невідомо, збереглося мало документів. Про одну загадку його життя на чужині лектор висловив здогад:
"На його могилі напис "Професор архітектури". Ніхто не міг зрозуміти що це значить. Невже архітектор мав докторський ступінь? Потім подивилися у словнику іншомовних слів. Там було зазначено, що професор - це той, що викладає публічно. Отже, Городецький викладав архітектуру публічно".
Про те чому відзначення круглої дати з дня народження знакового для України архітектора було доволі скромним Дмитро Малаков також пояснив.
"Постанова Верховної Ради "Про відзначення 150-х роковин Владислава Городецького" вийшла 17 травня, а роковини 4 червня. Як за два тижні можна добре підготуватися? Як можна встигнути організувати конференцію чи випустити комплект поштових марок?! Єдине, що зробили вчасно - Нацбанк випустив пам'ятну монету раніше, бо не підпорядкований Верховній Раді".
Про інші загадки життя і творчості Владислава Городецького читайте у майбутніх матеріалах Gazeta.ua.
3 
1
Коментарі