Головну вулицю Києва — Хрещатик будували у роки застою в країні, адже тоді вся світова архітектура розвивалась. Цей застій тривав в країні протягом 50-70 років. Про це кореспонденту Gazeta.ua розповів києвознавець, старший науковий працівник Музею історії Києва Дмитро Малаков.

Найбільше будинків у столиці будували сто років тому, тоді одночасно їх було зведено 1,5 тисячі.

"Так звана будівельна лихоманка була сто років тому. Тоді у Києві було зведено одночасно 1,5 тисячі будинків. В той час був будівельний бум, тому що не вистачало житла. Той бум, який ми переживаємо сьогодні, не можна порівняти. Тому що ту лихоманку, яку ми переживаємо сьогодні — це дурний спосіб вкладання грошей. Сьогодні у Києві переважає зиск. Це все пагони тої індустріальної архітектури на яку був навчений радянський архітектор, на індустріальні методи будівництва", - розповів києвознавець.

За словами Дмитра Малакова, при Радянському Союзі архітектори детально продумували будинки столиці.

"Забудова Києва сформувала історичні центри міста. Роздивлятися ці будинки можна нескінченно, тому що на фасадах цих будинків стоять не тільки архітектурні деталі, на яких розуміється той, хто це проектував. Стоять ініціали власників, оздоби тваринного та рослинного світу, стоять герби, якщо людина була дворянського походження. Можна сказати, що це музей архітектури просто неба", - розповів він.

У 60-70-ті роки 20 століття на головній вулиці столиці відбувалося будівництво лише одиничних будинків. У 1978 році на розі Майдану Незалежності було зведено будинок з баштою з курантами.

"Те, що зводиться у місті зараз, не пасує. Я б сказав, що відчувається творче безсилля, невміння. У нас була перерва 50-70 років. Коли світова архітектура розвивалась, а у нас був застій. Приклад нашого застою - це Хрещатик. Які б заяви не робили, що це класика і радянський стиль. Знаєте, коли у нашій моді з'явились джинси, а імпортних не вистачало були у нас так звані "самостроки", які шили самі. Так Хрещатик — це тіж самі "самостроки", пародія на архітектурну творчість. Але іншого не було і тепер доводиться шанувати таке як воно є", - розповів Дмитро Малаков. ?

×