У квітні 1718 року переодягнені посланці з Москви підпалили архів і бібліотеку Києво-Печерської лаври.
Масштабна пожежа знищила величезний архів і бібліотеку. Там зберігалися книжки й рукописи ще княжих часів.
Відвідувачам лаври повідомляють, що пожежу викликала свічка в келії намісника. Але відомо, що полум'я спалахнуло одразу в кількох місцях монастиря. Замовник підпалу – московський цар Петро І, пише "Радіо Свобода".
"Лавру підпалили посланці з Москви, які були одягнені як ченці. Згоріли величезний архів і бібліотека, загинули грамоти князів, феодалів і гетьманів", - пише доктор історичних наук Ігор Гирич.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Що Україні дасть помісна церква
Вогонь знищив письмову пам'ять про незалежне українське політичне і духовне життя.
Під час пожежі згоріли "пожалування" - тобто дарчі грамоти. Вони підтверджували право власності Печерського монастиря на численні землі і маєтності. Це майно працювало на економічну могутність і незалежність монастиря. Воно уможливило культурно-освітню діяльність, успіхи в архітектурі і монументальному малярстві. Традиційно ці "пожалування" обитель отримувала від жертводавців за духовними заповітами на поминання душ. І споконвіку остання воля померлих не підлягала жодним змінам.
7 лютого 1918 року біля стін Києво-Печерської лаври вбили 70-річного митрополита Київського і Галицького Володимира Богоявленського.
Його проголосили першим мучеником у новітній історії.
1 
1
Коментарі