7 лютого 1918 року біля стін Києво-Печерської лаври вбили 70-річного митрополита Київського і Галицького Володимира Богоявленського.
Його проголосили першим мучеником у новітній історії. До того він служив у монастирях Новгородської, Самарської, Московської областей Росії, у Грузії. З листопада 1915 року - у Києві. Це призначення вважалося "почесним засланням", пише інформагентство "УНІАН".
Молодим священиком він втратив дружину і єдиного сина, після чого і прийняв монаший постриг. У 1891 році преосвященний Володимир був призначений єпископом Самарським. Коли в Самарській губернії вибухнув голод, з його ініціативи при монастирях і заможних храмах були влаштовані їдальні та чайні, у школах учнів годували безкоштовно. Коли ж спалахнула холера, владика допомагав з пошуком лікарів.
При його архієпископстві у Грузії відкрито більше трьохсот церковно-парафіяльних шкіл і влаштована духовна семінарія у Кутаїсі, побудовано та відновлено більше ста храмів, в тому числі багато старовинних, досі занедбаних.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Підрив соборів і гігантоманія - як більшовики творили обличчя Києва?
Останній – Київський - період служіння митрополита Володимира був найважчим. Митрополиту Володимиру довелося боротися з впливом революційного настрою народних мас на церковне життя. Після лютого 1917 року його служіння пов'язане не тільки з духовними спокусами і труднощами, але і з небезпекою фізичної розправи.
7 лютого 1918 року озброєні люди ввірвалися до покоїв митрополита Володимира і після знущань над ним вивели за стіни Лаври і розстріляли. Перед смертю архіпастир звершив молитву, благословив своїх убивць і сказав: "Господь вас хай простить". Знайдене братією його тіло було спотворене великою кількістю колотих та вогнепальних ран. Похоронили митрополита Володимира в Хрестовоздвиженському храмі, що на території Ближніх печер Києво-Печерської лаври. Його мощі зараз почивають в Благовіщенському храмі Дальніх печер.
Отця Греко-католицької церкви Омеляна Ковча гестапо арештувало навесні 1943 року у Львові за надання допомоги євреям. В ув'язненні у тюрмі на Лонцького він таємно продовжував свою священицьку діяльність. Свою мученицьку хресну дорогу о.Омелян Ковч закінчив у концтаборі смерті Майданек під Любліном.
Коментарі