Вівторок, 23 серпня 2016 12:24

"Ми не проти декомунізації — ми проти її варварського ходу" - скульптор

"Ми не проти декомунізації — ми проти її варварського ходу" - скульптор

"Процес декомунізації вийшов за межі чотирьох законів. У середовищі істориків та культурних діячів точаться розмови, що давно пора говорити про "дерадянізацію", як про ширше та глибше поняття. Як бути з барельєфами на Українському домі, де і чия відповідальність?" - такими словами Владислава Осьмак розпочала обговорення проблеми з барельєфами на Українському домі.

22 серпня в Українському кризовому медіа-центрі відбулося обговорення нещодавньої спроби директора Українського дому Юрія Стельмащука демонтувати радянські барельєфи з фасаду будівлі.

Данні барельєфи не входили у список пам'яток, що були рекомендовані до демонтажу. Втім, Стельмащук вирішив розпочати демонтаж творів.

Автор барельєфу Валентин Борисенко на початку 1980-х років зобразив робітників, що йдуть у "світле майбутнє", на будівлі колишнього музею Леніна (нині Український дім). Герої композиції доповнювали пам'ятник Леніну, котрий розташовувався в центрі. У 1978 році Борисенко був лауреатом Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка за пам'ятник бійцям I Кінної армії біля Олеська.

На дискусії фахівці обговорювали практику впровадження законів про декомунізацію та правове врегулювання контроверсійних випадків. Ініціаторкою та модераторкою дискусії була Владислава Осьмак, очільниця Центру урбаністичних студій Національного університету "Києво-Могилянська академія".

Спроба демонтажу радянських барельєфів на будівлі Українського дому спровокувала дискусію у публічному просторі. Пропонуємо до вашої уваги коментарі та зауваження експертів з цього приводу.

Юрій Стельмащук, директор Державного підприємства "Український дім" прокоментував свою ініціативу:

"Звичайно ми не були такі делікатні у демонтажі барельєфу, але ми його знімали без будь-якої ненависті. Ми це робили з урахуванням того, аби побудувати велике майбутнє необхідно забрати усе брехливе.

Цього об'єкту не було у переліку УІНП щодо демонтажу. Втім, там була згадка про Володимира Леніна з його лозунгом: "Учиться, учиться и еще раз учиться".

Що стосується барельєфу - у мене є своє бачення закону. Те, що говорив Володимир В'ятрович, є лише рекомендаціями. На нас діє буква закону і сьогодні у нас є очі, якими ми бачимо: це є комуністичні речі, які мають бути демонтовані. Я готовий у судах відстоювати цю позицію і виробляти судову практику , яка буде прикладом для багатьох інших комуністичних пам'яток. Я це зроблю".

Ганна Бондар, заступниця директора Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради, надала юридичне роз'яснення:

"Не можна критикувати закони, але закону про декомунізацію не вистачає методички. З однієї сторони він прописаний, але при реалізації дійсно виникають юридичні колізії.

Коли наш департамент зіткнувся з виконанням закону, ми побачили дві проблеми. Перша - відсутність публічного дискурсу на цю тему. Була відсутня думка фахівців у ЗМІ, яка б провокувала людей висловлювати свою думку, що сформувала би суспільну думку. Друге — трактування цього закону.

Вулиця Хрещатик є цілісною пам'яткою містобудування. Український дім є щойно виявленим об'єктом архітектури, тому наша рада рекомендувала , що будь-які дії на пам'ятці підлягають по закону лише реставрації і на це має бути дозвіл Міністерства культури. Інші дії мають бути узгоджені з Міністерством культури".

Олена Мокроусова, експертка Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам`яток історії, культури і заповідних територій, продовжила:

"На щойно виявлені пам'ятки міста Києва має бути укладений охоронний договір з органом охорони культурної спадщини. Такого договору сьогодні немає, отже вже порушений Закон про охорону культурної спадщини. Закони про декомунізацію жодним чином не скасовують закони про охорону культурної спадщини. Не можна говорити, що цей закон є більш важливий і ми будемо ігнорувати інший.

Український дім — є щойно виявленим об'єктом : ні в якому разі історії, а саме архітектури та містобудування, він є прикладом модернізму. Ці барельєфи є прикладом мистецтва і не треба переносити політику та несприйняття певних історичних подій або етапу саме на мистецьку цінність."

Михайло Кальницький, києвознавець, поділився досвідом та надав експертну оцінку:

"Якщо читати декомунізаційні закони, а не трактувати їх вільно, то вони не передбачають знищення геть усіх монументів (навіть таких, що вміщують комуністичну символіку). Хоча комуністична символіка поняття досить широке: не лише серп і молот, але й зображення і цитати.

Цей закон не поширюється на твори мистецтва створені до набуття чинності цього закону.

У Києві можна побачити ще одне місце де можна побачити ще одну цитату "Учиться, учиться и еще раз учиться" В.И.Ленин. Ця мозаїка знаходиться на подвір'ї Києво-Могилянської академії. Вона залишилася з часів військово-морського політичного училища. Президент КМА В'ячеслав Брюховецький постановив залишити цю пам'ятку на згадку про тоталітарну спадщину, яка би не повторювалась. Якби проявити мудрість, то і тут можна щось подібне ініціювати".

Назар Білик, скульптор, онук Валентина Борисенка, автора барельєфів на Українському домі, роз'яснив:

"Саме мені бути тим, хто захищає мистецтво радянського спадку, дуже дивно. Перша моя монументальна робота у співавторстві з Миколою Малишком — хрест в урочищі Сандармох у Карелії. У Карелії знаходиться великий цвинтар української інтелігенції, там поховані Лесь Курбас, Валер'ян Підмогильний, Микола Зеров та Микола Куліш.

Я ніякою мірою не захищаю саму систему, але логіка, яка вибудовується внаслідок руйнівного ставлення до пам'яток цієї доби, мене дійсно бентежить.

Нещодавно я став свідком, коли пам'ятник на Львівщині I Кінній армії (автор Валентин Борисенко) був розібраний на шматки міді. І саме цікаве, що руйнування цього пам'ятника почалося не з того, що люди почали знімати мідь. А з того, що почали знімати бруківку навколо пам'ятника комусь на дачу.

Ми не проти декомунізації — ми проти її варварського ходу".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Хто готовий сьогодні до півночі вийти на Визвольну війну?" - як виглядала історія у Facebook-стрічці

ТУМА ВІОЛЕТА

Зараз ви читаєте новину «"Ми не проти декомунізації — ми проти її варварського ходу" - скульптор». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua
Голосів: 215
Голосування Як розвиватиметься ситуація щодо головного тренера київського "Динамо"?
  • 1) Суркіс звільнить Реброва за провальний сезон
  • 2) Суркіс умовлятиме Реброва залишитися, але тренер сам покине клуб
  • 3) Ребров отримає новий контракт
Переглянути