Голова ради Ліги Націй Йоган Мовінкель виступив у Женеві 29 вересня 1933 року з чотирма доповідями про Голод в Україні на 76-й сесії організації. Закликав світ надати УРСР всебічну допомогу.
Інформацію про Голодомор Мовінкель отримував від українських емігрантських організацій та громадських діячів. Із проханням винести питання на сесію до нього звернулася й голова Міжнародного жіночого альянсу Марджері Корбетт Ешбі. Мовінкель був особисто знайомий із Фрітьйофом Нансеном, який мав досвід організації допомоги голодуючим в Україні та Росії 1920-х.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Люди правди - ті, хто не боявся говорити та писати про Голодомор
На сесії заклик голови підтримали Італія, Німеччина, Ірландія та Норвегія, утім, постійні члени Ради - Франція, Велика Британія та ще 8 країн виступили проти, не визнаючи Голод. За декілька годин дискусій робота сесії зупинилася, а країни - учасниці Ліги Націй не ухвалили жодної спільної резолюції.
Пізніше справу допомоги Україні, за клопотанням Мовінкеля, передали на розгляд Міжнародного Червоного Хреста. Представники організації звернулися до радянського уряду з проханням надати дозвіл на організацію міжнародної допомоги для голодуючих. У відповідь в СРСР заявили, що ніякого Голоду в Україні та інших регіонах немає.
Попри невдачу, львівська газета "Діло" писала, що Мовінкель назавжди залишиться в історії української боротьби в Європі.
Йоган Людвіґ Мовінкель (1870–1943) був членом Venstre – соціал-ліберальної партії Норвегії. Тричі його призначали прем'єр-міністром держави. Навесні 1933-го став президентом Ради Ліги Націй – керівника переобирали щороку.
Депутатка польського сейму Мілена Рудницька зазначала: "Це був для нас великий шанс, що керма Ліги Націй під час її осінньої сесії 1933 року переходили в руки представника не великодержави, якого б спиняли вимоги "високої політики", а представника малої держави. Норвегія гордилася традицією Фрітьофа Нанесена, організатора допомогової акції для голодуючих 1921–1922 років і протектора політичних утікачів".
Коментарі