Поява металургії досі залишається загадкою, вважає Геннадій Гайко, професор кафедри будівельної геотехнології і підземних споруд ДонДТУ.
"Школярам пояснювали: шматок багатої мідної руди випадковим чином опинявся в багатті первісної людини, під дією вогню утворився мідний зливок, з нього виготовляли знаряддя праці, плем'я починало пошуки подібних "каменів", а їх досвід переймали сусіди. Просто, зрозуміло, але... ймовірність більшості тез цієї схеми - надзвичайно мала. Вчені провели сотні подібних дослідів - у звичайному вогнищі не плавилися навіть легкоплавкі мідні руди. Ну припустимо, якимось збігом обставин вдалося розплавити шматок руди - в шматку шлаку з'явилися маленькі вкраплення міді, що губляться в шарі попелу. Проте їх зможе побачити лише той, хто знає, що саме він робить, для чого плавить цю руду".
Відкриття металів, народження металургії було пов'язано з цілеспрямованою діяльністю людини, вважає учений. В епоху неоліту сформувалися гірські клани, які добували в шахтах мінерали - кремінь, обсидіан, пірит, мінеральні фарби. До часу зародження металургії, XVIII-IX тис. до н.е. вони були вже добре розвинені. Знання накопичувалися і передавалися з покоління в покоління. Обладнали рудники, які існували сотні й навіть тисячі років. З цієї осілої гірської культури і вийшли перші металурги. Відомості тримали в таємниці, надавали їм сакрального сенсу. Гірським видобутком управляли жрецькі касти. Коли людство "доросло" до металургії, жерці і її взяли під свій контроль.
"Гіпотетично, далі справа відбувалася так. Були знайдені зразки мідних і золотих самородків. Їх могли знаходити різні люди, але на виникнення металургії вплинули тільки знахідки, що належали спільнотам гірників. Почавши обробляти ці досить м'які самородки - "ковкі камені", вони зрозуміли, що їх можна деформувати в потрібну форму. Думаю, ідея "ковкого каменю" була посередником при переході людини з епохи каменю в епоху металу.
Тут цікаво також пояснити, чому саме мідь, а не залізо стало першим металом, який навчилися обробляти люди. Адже заліза в природі було набагато більше, і залізні руди траплялися частіше. Однак залізо в природі практично не існує у вигляді самородків. А мідь існує, і ці самородки розташовані там само, де й мідні руди. Тобто древня людина могла візуально визначити, що ось цей "ковкий камінь" і ось ці навколишні руди - той самий матеріал. Руду з вкрапленнями треба було розколоти, можливо, для цих цілей камінь кидали у вогонь або піч для випалювання кераміки. Провівши цю операцію не одну сотню разів, людина зрозуміла, що з руди виділяється метал".
Це сталося не за одне століття, в різних регіонах по-різному, розповідає Геннадій Гайко. Наша територія не входила до перших центрів розвитку металургії - вони були на сході Туреччини, деякі дослідники називають ще південний Кавказ, іноді північ Месопотамії.
"Наш металургійний центр Картамиш, ІІ тис. до н.е., в Попаснянському районі, - один з елементів Циркумпонтійской металургійної провінції, розташованої навколо Чорного моря. Надзвичайно цікавий об'єкт, прекрасно збережені рудники, мало де на землі такі об'єкти збереглися. Тобто ми впевнено можемо говорити про те, що вже три-чотири тисячоліття, як гірнича справа і металургія існують на території України: Донецький і Карпатський центри", - стверджує вчений
3 
1
Коментарі
2