Більше 80 дослідників живуть та працюють в археологічному міжнародному таборі поблизу села Виповзів у Козелецькому районі Чернігівщини. Студенти із Росії, України, Білорусі і навіть Великобританії наживо вивчають історію Київської Русі. Вже вчотирнадцяте розпочалися навчання в археологічній школі, повідомляє "Сіверцентр".
Науковці припускають, що саме з території сучасної Чернігівської області та півночі Київщини почалося об'єднання Русі за часів князя Олега (Хельгі). Князівська дружина Олега поступово просувалася на територію давніх сіверян, а для того, щоб закріпитися створювала невеликі форпости. В такий спосіб воїни контролювали водний шлях через Десну. Згодом ці табори використовувалися як своєрідний гостиний двір, звідкіля нова влада розселяла людей територією Київської Русі.
Існує версія, що вглиб сіверської території просувалися люди різних національностей: слов'яни, скандинави й угро-фіни. Всі вони йшли за передовими загонами Віщого Олега з метою заселення нових територій.
За п'ять років існування міжнародної археологічної експедиції було розкопано 11 жител. Споруди будувалися в ряд, тому можна говорити про створення перших вулиць на території давнього поселення.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Археологи скептично оцінили пошуки останків Данила Галицького
Важливо, що при розкопках досліджуються справжні глиняні печі, які чудово збереглися. Кліматичні умови та велика кількість піску на місті городища дозволяла будувати хати як напівземлянки - наполовину зануривши їх у землю. Цікавим є і той факт, що під час розкопок дослідники знаходять багато шлаків, які є відходами металургійного виробництва.
Серед знахідок, якими можуть пишатися науковці, — шило, безліч пряслиць, ювелірні щипчики, кістяна ручка від ножа, елемент скандинавської гривні, защібка від давньоруського плаща, а ще печі гарячого випалення. У ямі, ймовірно, господарського призначення археологи знайшли залишки давньоруських мишей, які набагато менші за розмірами від своїх сучасників. Також викликає подив та захоплення обгоріла підлога із деревини, яка чудово збереглася. Самі приміщення невеликі за розмірами: тут мали змогу відпочивати 4-5 осіб.
Поселення час від час підпалювали й будівництво відбувалося на тому самому місці. Цим можна пояснити, що під час розкопок на невеликій територій археологи знаходили декілька глиняних печей.
Науковцями виявлено чотири будівельні горизонти від кінця дев'ятого до середини десятого сторіччя. Це свідчить про те, що поселення за 70 років декілька разів перебудовувалося. Наприкінці 10-го століття городище втрачає своє значення й використовується як пункт, де можна було замінити коней. Ще Володимир Мономах писав, що він більше ста разів долав відстань із Чернігова до Києва, витрачаючи при цьому лише день на дорогу й приїжджаючи у столицю до вечірньої служби. В той історичний період місцина біля Виповзіва стає частиною найкоротшої дороги до Києва.
1 
1
Коментарі
2