30 серпня 1937 року голова Раднаркому УРСР Панас Любченко застрелив себе й дружину. Злякався обвинувачень у створенні "буржуазно-націоналістичної організації".
Любченко походив із Київщини. Політичну кар'єру розпочав як член партії соціалістів-революціонерів. 1917 року став членом виконавчого комітету Київської Ради робітничих і солдатських депутатів та Української Центральної Ради. Виступав за встановлення в Україні радянської влади й засуджував зближення УНР із країнами Четвертного союзу під час першої радянсько-української війни. Його заарештували за державну зраду наприкінці 1917-го, але незабаром звільнили.
За української влади працював у підпіллі. З черговим приходом більшовиків 1919-го став членом Верховного революційного трибуналу в Києві. Вступив до партії комуністів-боротьбистів, а 1920-го став членом КП(б)У. Поступово дослужився до голови Київського окружного виконавчого комітету і Київської міської ради, а згодом і секретаря ЦК КП(б)У.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Більшовики в Україні створили трибунал для розгляду особливо важливих справ
На посаді підтримував усі антиукраїнські процеси. Виступив громадським обвинувачем у справі вигаданої Спілки визволення України. Займався активним впровадженням колективізації. Був відповідальним за виконання хлібозаготівель у Вінницькій області - став фактичним виконавцем Голодомору. Після того обійняв посаду голови Раднаркому УРСР.
Керувати радянським урядом в Україні Любченкові довелося три роки. Йосип Сталін активно вишуковував ворогів і розправлявся з ними. 1937 року на пленумі ЦК КП(б)У перший секретар Станіслав Косіор виголосив доповідь "Про буржуазно-націоналістичну організацію колишніх боротьбистів і головну роль Любченка в керуванні нею". Почувши це, Любченко зрозумів, що на нього чекає. Дочекався перерви на пленумі, узяв пістолета, застрелив дружину Марію та застрелився сам. Або ж його прибрали агенти НКВД.
"Поки ми ухвалювали рішення, Любченко застрелився, підтвердивши тим самим, що ми правильно цю справу розібрали", - виголосив наостанок Станіслав Косіор.
1938-го подібні звинувачення почує і сам Косіор, якого згодом теж розстріляють.
5 серпня 1937 року наказом НКВД набула чинності постанова Політбюро ЦК ВКП(б) "Про антирадянські елементи". Дату вважають символічним днем початку Великого терору.
З того часу в СРСР розпочалася наймасовіша "чистка" суспільства від елементів, які "не годилися для будівництва комунізму", інтелігенції, реальних і потенційних опонентів влади в партійних лавах та органах безпеки. Почалося формування позасудового репресивного органу – обласних "трійок" НКВД. Поєднували слідство, обвинувачення, суд і виконавця вироків, що спрощувало "процедуру розслідування" справ.
2 
1
Коментарі