Американець Джордж Кармак із дружиною-індіанкою Кейт пішли ловити лосося на річку Клондайк на межі Канади і Аляски 12 серпня 1896 року. Там вони заблукали. За ними пішов брат Кейт - Джим Скутум. Набираючи у флягу воду зі струмка - притоки Клондайку, помітив дрібні блискучі пластівці – золото.
Відразу зареєстрував право на видобуток дорогоцінного металу в цьому місці. Про це написала газета New York Times. У наступному році близько 95 тис. осіб кинулися до Клондайку. Серед них письменник Джек Лондон, який описав золоту лихоманку у своїх романах.
Золотошукачі висаджувалися в порту Скаґвей на Алясці. Далі йшли за 700 км засніженим гірським перевалом. Місцева поліція пропускала до Клондайку лише тих, хто мав річний запас їжі - близько тонни на людину. Коли сходив лід, золотошукачі на каное сплавлялися до Довсона - найближчого до золотих пісків міста.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: За вісім років золотої лихоманки в Каліфорнії видобули чотири тисячі тони золота
До родовищ добирався кожен третій - решта поверталися або гинули від виснаження, холоду й цинги. Золото знаходив кожен десятий із прибульців. З них розбагатіти на знахідках вдавалося половині.
Золота лихоманка на Клондайку тривала два роки. 1899-го родовище вичерпалося. Золотошукачі рушили на захід - до басейну ріки Чандалар, за 800 км.
Власник маєтку в австралійському містечку Брісбен Ентоні Дулін знайшов на своєму подвір'ї золоті копальні. Але вирішив не перевіряти, чи є там золото, та продав маєток за $1,35 млн.
Ентоні Дулін придбав нерухомість 3 роки тому. Не підозрював, що на території його нового маєтку є закинуті копальні золота. Попередні власники нічого не сказали про них.
4 
1
Коментарі