Як Україна потерпала від радянських загарбників та якого президента потребуємо, розповіла 89-річна Ганна Кульчицька у розмові з кореспондетами Gazeta.ua.
Була зв'язковою ОУН-УПА на псевдо "Марта". Знала Романа Шухевича. За свою діяльність 9 років відсиділа у сталінських таборах на Північному Уралі. Там почала писати поезію.
"Що ж ти робиш москалику, вариш дурман-зілля? На руїнах України справляєш весілля?" - такими словами розпочинається її вірш "Дурман".
Говорить, що загарбники завжди хотіли бачити Україну "червоною". Українська мова їм була зайвою, Бандера — не герой.
"Поглядають на Вкраїну, та так вже бідкують, і тихенько за спиною нам кайдани кують. І допоки, мій народе, будемо боятись? І до часу вже якого будуть з нас сміятись? Гостри розум, рідний брате, не згуби момента! Бо Вкраїні треба мати свого президента!" — пише Ганна.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Танкові снаряди вибухнули від нас за 50 метрів" - як ветеран СС "Галичина" уникнув більшовицького полону
Ганну Кульчицьку заарештували у вересні 1947-го, коли приходила до матері в село з лісу. Відбула 9 років сталінських таборів у Комі на Уралі. Повернулася до Самбору і влаштувалася працювати до магазину. Співала у народному хорі "Діброва". Членкиня "Союзу українок".
Мала 2 дітей. Син помер, донька переїхала у США. Зв'язкова живе у селі Кульчиці Самбірського району на Львівщині.
"Навесні 1943-го мене забрали на Турійський вишкіл. Проводився у колишній німецькій колонії біля села Мочалки. Там формувалася сотня УПА і вивчали зброю. Навчився добре стріляти. 22 травня пішли на бій з німцями", - пригадує боєць УПА з Волині Петро "Дуб" Мартинюк.
1 
1
Коментарі
1