11 серпня 1937 року народний комісар внутрішніх справ СРСР Микола Єжов підписав наказ "Про ліквідацію польських диверсійно-шпигунських груп і організацій Польської військової організації".
Під репресії попали польські політемігранти, військовополонені, колишні члени Польської соціалістичної партії та інші.
"Незважаючи на те, що мова там йшла не про поляків, а про польських шпигунів, все-таки випливало, що під підозрою виявляється чи не все польське населення СРСР. А це досить важко погоджувалося з офіційно проголошуваними державою інтернаціоналістичними гаслами. До того ж серед співробітників НКВС було чимало поляків. Не могли не викликати запитань і окремі формулювання щодо категорій осіб, які підлягають арешту. Наприклад: усі перебіжчики або всі колишні військовополонені. Не ті з них, кого підозрюють у ворожій діяльності, а саме всі. У практиці ОГПУ–НКВС такого роду директива була новацією", - повідомляє "Меморіал".
Найбільше постраждали представники польської діаспори, які працювали у військово-стратегічних галузях, та польські культурні співтовариства.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як Сталін знущався із засуджених на розстріл
За даними перепису 1937 року, всього в СРСР проживали 636 220 поляків, з них в УРСР - 417 613, в БРСР - 119 881, в РРФСР - 92 0786. В Україні і в Білорусі більше двох третин поляків жили у сільських районах. Ще на початку 1930-х тут діяли понад 150 польських сільрад. Особливо багато поляків проживало у Кам'янець-Подільській, Житомирській та Вінницькій областях України. У РРФСР найбільша кількість поляків проживала у Ленінградській і Московській областях та в Західному Сибіру. З 1936 року близько 36 тис. (за іншими даними 45 тис.) поляків жили в Казахстані. Їх вислали туди в результаті чищення прикордонних з Польщею районів України. У цих районах наказ реалізовували з найбільшою інтенсивністю.
За наказом створювали особливий позасудовий орган - "двійку", в яку входила комісія Наркома внутрішніх справ СРСР і прокурор СРСР. Вводили "альбомний порядок" оформлення справ, згідно з яким розгляд справ проводили заочно за списками, зшитими в альбоми.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: СРСР був імперією приниження
103 489 чоловік засудили за цим наказом. Розстріляли 84 471 осіб. Це 10% від засуджених у часи масових репресій. Серед засуджених був 4991 етнічний українець.
Історик Майкл Еллман вважає, що польська операція була геноцидом.
5 серпня 1937-го вважають початком так званого Великого терору, під час якого в 1937-1939 роках у СРСР заарештовали не менше 1,7 млн людей. Більше 700 тис. з них були страчені. Саме із того часу почали працювати "трійки" - позасудові органи, які засуджували до розстрілу і висилки.
Під репресії потрапили "куркулі", "кримінальники", "контрреволюціонери" різних відтінків, "повстанці", "церковники", "шпигуни", "троцькісти", "диверсанти", "шкідники", "буржуазні націоналісти" – тобто й українська інтеліґенція, яка, за визначенням Сталіна, "не заслуговувала довіри".
2 
1
Коментарі