Хрущовська антиалкогольна кампанія почалася 1958 року – тоді вийшла постанова ЦК КПРС про впорядкування торгівлі міцними спиртними напоями. Горілку заборонили продавати на вокзалах, поблизу шкіл і підприємств. І час продажу обмежили – тільки з 11-ї, а не з самого ранку, як доти. Країна відповіла сплеском самогоноваріння. Почали боротися й з ним. Цікаво, що сам Хрущов любив добру самогонку. Якось на полюванні в Біловезькій пущі єгер-білорус пригостив його саморобною зубрівкою. І вже за рік зубрівку почали випускати в промислових обсягах. І приблизно тоді ж – на початку 1960-х – з'явився цей плакат, що цілив у "зеленого змія".
Одночасно на екрани вийшов мультик "Зелений змій".
Там Баба-Яга й Чорт крадуть у колгоспі буряки, а сторож у цей час пішов на антиалкогольну лекцію. Потім вони женуть самогон, їм допомагає Зелений Змій – його озвучував Анатолій Папанов. Доки капає зілля, Чорт для розваги вмикає телевізор.
А там звучить бадьора пісня під балалайку:
Ах, свеколушка, свеколушка моя,
ты прославила колхозные поля!
Ты и сахар, и вареньице, и джем,
Без тебя я не обедаю, не ем.
Ах, голубушка свеколушка, мой свет,
Без тебя борща украинского нет.
Нечиста сила з люті перемикає телевізор.
Та вершиною тодішньої антисамогонної пропаганди був фільм Леоніда Гайдая "Самогонники" з Георгієм Віциним, Юрієм Нікуліним і Євгеном Моргуновим. Герої співають пісню з повчальним закінченням – що самогонник може загриміти на цілий рік за ґрати. Але спочатку пісня була іншою. Її придумав Юрій Нікулін, з таким-от початком:
Не футболисты мы, не велогонщики,
и не артисты мы, а самогонщики!
А мы пить будем, а мы гнать будем,
и культуру производства повышать будем!
И помогают нам всегда:
сахар, дрожжи и вода.
Гайдай уявив собі, як цей приспів підхоплять від Бреста до Камчатки – і пісню переписали.
3 
1
Коментарі