"Біблія говорить, що на таємній вечері Ісус поділився своїм тілом і кров'ю з учнями. У той час ми відчували: якби Бог був поруч із нами, то наш єдиний шанс на виживання полягав би в тому, щоб узяти тіло й кров. Ми уклали пакт. Коли хтось у групі помре, зможемо використовувати його тіло, щоб вижити", – згадує 22-річний Альфредо Панчо Дельгадо.
22 грудня 1972-го його і ще 15 пасажирів, які вижили після авіакатастрофи в Андах, врятували. Вони провели 72 дні при 40-градусному морозі в горах на висоті майже 4 км над рівнем моря. Щоб вижити – їли частини тіл загиблих.
Чартерний рейс із п'ятьма членами екіпажу й 40 пасажирами вилетів 12 жовтня з аеропорту Carrasco біля Монтевідео, столиці Уругваю. Це були місцеві регбісти-юніори з родичами й тренерами. Добиралися до міста Сантьяго в Чилі. Через погану погоду літак приземлився на ніч в аеропорту аргентинського міста Мендоса. Далі – вирушили до чилійського Куріко через Анди. Літак потрапив у циклон, почав знижуватись і зачепив крилом гору на висоті 4400 м. Відпали хвіст і крило, згодом – друге. Фюзеляж врізався у замет. Одразу загинули 12 осіб, пізніше від ран – ще п'ятеро. Рятувальники Уругваю, Чилі й Аргентини шукали літак вісім днів, потім пошуки припинили.
Перші дні потерпілі харчуються вином, крекерами й плитками шоколаду, які знайшли в багажі. Воду отримують, розтоплюючи сніг на сонці. Теплого одягу ні в кого немає. Сплять, притулившись одне до одного. У перший день спалюють усі гроші – щоб зігрітися. На десятий день їжа закінчується.
– Голод – найпримітивніший людський страх, – розповідав пізніше 22-річний Фернандо Паррадо. – Коли ваше тіло починає "їсти саме себе" від голоду, ви відчуваєте, як залишають сили. Це вбиває. Єдина їжа, що в нас була, – це мертві тіла.
Група довго радиться, чиє тіло з'їсти першим. Фернандо пропонує почати з пілота. Серед інших загиблих – родичі й друзі. На голосуванні кожен присягається, що в разі смерті дозволяє і навіть схвалює спожити його тіло. Вираховують і кожному виділяють потрібну для життя порцію м'яса. Насамперед з'їдають печінку, бо вона має вітаміни. Розтирають кістки. Залишки м'яса в'ялять про запас.
29 жовтня з гір сходить лавина, від якої гине воьмеро людей. Три доби живі разом із трупами перебувають у засипаному снігом салоні частини літака. Паррадо ногами вибиває віконце в кабіні пілотів і рятує людей від задухи. Поступово розкопують вихід.
Через місяць кілька добровольців ідуть на пошуки хвоста літака з багажем. Знаходять валізи з одягом, цигарки, цукерки й акумулятори до рації. Запустити її не вдається.
На початок грудня 1972-го живими залишаються 16 людей. Роберто Канесса, Фернандо Паррадо й Антоніо Візінтін вирушають на пошуки допомоги. З собою беруть запаси людського м'яса і спальні мішки. Зі спуском з гори стає тепліше. М'ясо псується. Візінтін повертається до літака – через слабкість і дизентерію. За 10 днів Паррадо й Канесса проходять 65 км. На околицях містечка Лос Майтенес зустрічають чилійського пастуха Серхіо Каталана. Він – на протилежному березі широкого струмка. Пасажири літака кричать, але через шум води чоловік їх не чує. Він прив'язує до каменя папір та олівець і жбурляє на другий берег.
"Я прийшов від літака, який розбився в горах, – написав Фернандо. – Я уругваєць. Ми йдемо 10 днів. Там 14 поранених людей. У нас немає їжі. Будь ласка. Ми не можемо більше йти. Де ми? SOS".
Пастух перекидає шматок хліба й сиру. Сідає на коня і скаче в місто по допомогу. Паррадо веде рятувальників до літака. 16 пасажирів доставляють до лікарні в Сантьяго. Лікують від висотної хвороби, зневоднення, обморожень, цинги, переломів кісток і недоїдання. Більшість із них досі живі.
18 грудня 218 року до н. е. військо африканського міста Карфаген під проводом полководця Ганнібала вторглося в Римську імперію. Відбувся бій на річці Требія – на півночі сучасної Італії. Карфагеняни перепливли Середземне море і перейшли через Альпи. Із 60 тис. вояків і 37 слонів, які висадилися на континент, залишилася половина солдатів і 15 тварин. Римлян було вдвічі більше, однак вони зазнали поразки. Елітний підрозділ Карфагену здійснив швидкий маневр і вдарив у лівий фланг. У лавах римлян почалася паніка – загинули майже 20 тис. воїнів.
20 грудня 1803-го США отримали право розпоряджатися французькою територією Луїзіана в Північній Америці. Тоді набув чинності договір між президентом Сполучених Штатів Томасом Джефферсоном і консулом Директорії Франції Наполеоном Бонапартом. За землі площею 2,1 млн кв. км французи отримали $15 млн – тепер $450 млн. На цій території нині розташовані 13 штатів.
22 грудня 1989 року в Бухаресті знайшли мертвим міністра оборони Румунії Васіле Міля. В убивстві звинуватили президента країни Ніколае Чаушеску – нібито так відомстив за відмову розігнати силою антипрезидентську демонстрацію. Після звістки про смерть Міля військові почали переходити на бік невдоволених владою. Захопили телецентр. Чаушеску на вертольоті втік на дачу за 25 км від столиці. Там його схопили й засудили до страти, яку виконали через три дні.
14 годин тривало обговорення сексуальних стосунків президента США Білла Клінтона й працівниці Білого дому Моніки Левінськи в Палаті представників Конгресу США 19 грудня 1998 року. Більшість проголосувала за початок процедури імпічменту глави держави. Але сенат не підтримав відставку, Клінтон залишився на посаді
3 
1
Коментарі