"На головній площі Заліщиків ще немає пальм, – пише польський геолог Мечислав Лімановський у статті "Степ навколо" 1937 року. – Але хто б сумнівався, що будуть колись – як у багатьох скверах південних міст. Тимчасом у садах є морви та грецькі горіхи, які дають тінь. Вистачить однієї прогулянки, аби відкрити для себе винниці, що купаються у сонці, і сливові сади, в яких молоденькі листочки вибухають червоним вогнем. Найважливіше те, що не можеш відразу зорієнтуватися, де ти, і підхопити тон, котрий витає у повітрі".
У міжвоєнні роки західноукраїнські землі перебували у складі відродженої Польщі. Однією з найпівденніших точок держави були Заліщики – тепер райцентр Тернопільської області. Річка Дністер робить тут різкий вигин, тож містечко з трьох боків оточене глибокими ярами. Як наслідок – клімат помітно різниться від сусідніх районів. Температура води влітку сягає 30 градусів. Синоптики підрахували – найбільше сонячних днів у Польщі було саме в Заліщиках. А підприємці швидко цим скористалися.
Газети 1930-х називають містечко "дністровською Рив'єрою" та "польським південним полюсом". Тогочасні листівки демонструють привабливий курорт: смугасті лежаки, великі пляжні парасолі, довгі ряди лавочок, акуратно підстрижені дерева. Це – на Поділлі, за 200 км від Львова.
Уздовж Дністра облаштували два пляжі – Сонячний і Тінистий. Схили засадили сливами й виноградниками. Вирощували також кавуни та апельсини. Планували посадити пальми – завадила війна. Кожного вечора на березі грав оркестр. Для курортників влаштовували танці – "дансінґи". Річкою плавали човни, катамарани й екскурсійний катер "Оса". Сюди їхали відпочивати й лікуватися – з ревматизмом, туберкульозом, запаленнями нирок та бронхів. Розміщалися в пансіонатах – їх налічували зо два десятки.
Влітку до Заліщиків щодня їздив потяг із Варшави. В інший період із Тернополя курсував потяг-торпеда футуристичного дизайну. У вересні проходило масштабне свято "Винобрання". На нього з'їжджалися представники польської еліти. 1933 року курорт відвідав глава держави маршал Юзеф Пілсудський.
Після Другої світової війни про облаштовані пляжі над Дністром забули. Хоча і тепер в гарний сонячний день на березі немає вільного місця. У Заліщиках працюють кілька санаторіїв. Навесні у селах біля райцентру важко знайти шматок голої землі – навколо повно теплиць. Але вирощують уже не цитрусові з виноградом, а ранню капусту й помідори.
1 
1
Коментарі