Писанка, якій 500 років

 

На вул. Шевській у центрі Львова, розкопуючи старий водозбірник, археологи натрапили на посуд

XV–XVI ст.

А серед нього – на 500-річну писанку.

– Раніше знаходили давньоруські писанки ХІІ–ХІІІ століть, зокрема в Жидачеві на Львівщині та у Хрінниках на Волині. Але вони були керамічні. Ця ж писанка – з натурального яйця, ймовірно, гусячого – пояснює археолог Остап Лазурко, 35 років. – Дуже добре збереглася завдяки тому, що на глибині майже 6 метрів вода і не було доступу повітря. З одного кінця яйце надбите, але цю частину легко склеїти.

Знахідку передадуть до Музею писанки в Коломиї Івано-Франківської обл. Зараз найдавніша писанка в ньому – на шкаралупі, виготовлена в Косові 1934 року.

– Орнамент, яким розписана львівська знахідка, називається "безконечник", – каже працівниця музею Мирослава Бойків, 36 років. – Це – символ води і безконечності людського роду. Такий часто наносили на писанки і на посуд. Бачу, що яйце було червоне – це найпопулярніший колір писанки. Вона мала бути "красна", "крашанка". Фарбували розчинами глини, відварами квітів і коріння. Розписували яйця всіх птахів, зокрема й диких. Коли вони поверталися з вирію, день ставав довший – вважали, що це народжується бог сонця. Люди збирали яйця ластівок у гніздах під стріхою, лелек – на хаті, деревах, перепілок – у полі і розфарбовували їх.

Найдавніша писанка з натурального яйця зберігається в польському місті Ополе.

Її датують Х ст.

×