середа, 24 квітня 2013 16:37

Паспорт, який виписали колгоспному жеребцеві

 

– До Хрущова в селах люди не мали паспортів, а коням, бач, видавали, – 49-річний Анатолій Тарковський із міста Бершадь на Вінниччині показує паспорт жеребця Соболя, 1948 року народження.

Його приніс знайомий, знаючи про захоплення Анатолія Миколайовича збирати старі документи.

– Тоді ж боялися, що всі повиїжджають у міста, а в колгоспах не буде кому працювати. Тому й не давали документів на руки. Розказували: якщо комусь треба було поїхати чи на навчання, чи на якісь сезонні роботи, йшов у сільраду і просив видати йому справку. Її писали від руки, вклеювали фотографію та ставили печатку. Часом це затягували на тижні або місяці. І навіть коли нарешті видавали, читали лекцію, як погано покидати рідне село в таку нелегку годину.

– На конюшні в колгоспі мій сусід Ваня працював. 16 йому було, – розповідає 77-річна Лідія Несварлива. У колгоспі села Серединка Бершадського району, де виписали паспорт коню Соболю, вона працювала рахівником. – Бувало, біг на конюшню зразу після танців. Спав у жолобі на соломі, доки не розбудять о п'ятій ранку. А якщо ще й побачення в нього було, то й спати вже ніколи.

84-річний Олександр Морванюк із Серединки пам'ятає іншого коня Соболя – його при відступі німці покинули:

– У березні 1944-го йшла величезна їхня колона, – згадує.

– З обозами, технікою. Заходили в хати, відпочивали, обідали. Не спішили. Навіть не скажеш, що відступають. А той Соболь був ранений у груди з правої сторони. Напевне, осколком його прошило. Якраз у тому місці, де підпруга тре. Ось і оставили його. Випасався якось він на люцерці. Здоровий такий жеребець, грубий. І дуже мені захотілося проїхатись на ньому. Мені тоді років 15 минуло.

Соболь спокійний був, то я без всяких його осідлав. А тоді до нього: "Гайда! Гайда!"

І прижимаюсь ногами до боків – бо без сідла – злетіти боюсь.

А він як понесе мене. Дужче прижимаюсь, а він дужче біжить.

Я перелякався, не знаю, що робити, які команди давати. А той не спиняється, вперед і годі. Аж тут заєць з люцерки вискочив. Соболь різко повернув, я злетів з нього. Він по інерції пробіг ще трохи, спинився і чекає мене, доки підійду. От розумний кінь був! І представницький такий! Не соромно було ним у район нашому голові їздити. Жаль, коня німці кастрували – було б добре потомство від нього.

Зараз ви читаєте новину «Паспорт, який виписали колгоспному жеребцеві». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути