Ексклюзиви
Вівторок, 27 жовтня 2020 16:34

"Напівголий налетів на солдатів. Ті мусили відпустити батьків"

Льотчик Амет-Хан Султан водив друзів на Ай-Петрі

"Що він двічі Герой Радянського Союзу, знають усі. А от про його третього Героя – мало хто. Після війни дагестанці хотіли зробити його своїм героєм. Відмовився. Потім хотіли зробити його героєм Білорусі, але так само. У Ростові-на-Дону – козацьким. Усім заявляв: "Я син і герой Криму, татарин". Тоді це був справді героїчний вчинок", – говорить 1963 року на одному з банкетів дагестанський письменник Расул Гамзатов про льотчика Амет-Хана Султана.

Він народився в Алупці, в Криму. У севастопольському аероклубі захопився літаками. Закінчив військову авіаційну школу. З початком радянсько-німецької війни пішов на фронт. Тараном знешкодив фашистський бомбардувальник Junkers 88. Протягом 1941–1943 років здійснив 359 вильотів, провів 79 повітряних боїв, збив 11 літаків. Отримав звання Героя Радянського Союзу.

У складі 9-го гвардійського винищувального полку 8-ї повітряної армії воює на підступах до Криму. На півострові живуть його рідні та знайомі. Не дочекається миті, коли побачить їх.

З іншими пілотами вистежує повітряні коридори, якими користуються німецькі літаки з боєприпасами і продовольством. Знешкоджують їх. Якось із побратимом помічають і перехоплюють у небі Fieseler Storch. Змушують сісти на своєму аеродромі. Пілот розповідає про маршрути, якими вантажні літаки потрапляють до Криму.

Автор: wikimedia.org
  Амет-Хан Султан під час Другої світової війни здійснив 603 бойові вильоти. Останній бій виграв 29 квітня 1945 року над Берліном – збив винищувач Focke-Wulf Fw 190 Würger. Згодом він працював у Льотно-дослідницькому інституті в місті Жуковському Московської області. Став єдиним радянським льотчиком, який випробував понад 50 типів літальних апаратів
Амет-Хан Султан під час Другої світової війни здійснив 603 бойові вильоти. Останній бій виграв 29 квітня 1945 року над Берліном – збив винищувач Focke-Wulf Fw 190 Würger. Згодом він працював у Льотно-дослідницькому інституті в місті Жуковському Московської області. Став єдиним радянським льотчиком, який випробував понад 50 типів літальних апаратів

У квітні авіаполк підтримує війська, що штурмують півострів. Амет-Хан знищує цілі на аеродромах. Виграє кілька групових атак і дуель із винищувачем Focke-Wulf Fw 190 Würger над бухтою Севастополя. У перерві між боями пролітає над своїм будинком в Алупці. Бачить, що той цілий.

Полк переводять у Севастополь. Від командування ді­знається, що його батьки і брат живі. Отримує відпустку на кілька днів.

"В период войны многие крымские татары изменили Родине, дезертировали из частей Красной Армии и переходили на сторону противника. Участвуя в немецких карательных отрядах, особенно отличились зверскими расправами по отношению к советским партизанам, а также помогали немецким оккупантам в деле организации насильственного угона советских граждан в германское рабство и массового истребления советских людей. Вели работу по подготовке насильственного отторжения Крыма от Советского Союза. Учитывая вышеизложенное, Государственный комитет обороны постановил: всех татар выселить из территории Крыма и поселить на постоянное жительство в качестве спецпоселенцев в районах Узбекской ССР", – ідеться в постанові "Про кримських татар". Її підписує 11 травня голова радянського уряду Йосип Сталін. Енкаведисти беруться виконувати.

Амет-Хан з однополчанами саме прибуває в рідне місто. Зустрічається з батьками. Мати плаче від щастя, син несе її в дім. Частують татарськими стравами й вином. Увечері показує друзям Воронцовський палац, де до війни діяв музей, і Алупкинський парк. Піднімаються на гору Ай-Петрі.

Отримує листа від командування з дозволом продовжити відпустку ще на кілька днів. Із ним залишається білорус Павло Головачов. Уночі 18 травня чоловіки прокидаються від шуму надворі. Амет-Хан чує плач матері Насіби і крики батька Султана.

"Як був у трусах і майці, вискочив надвір і застиг, вражений побаченим. Двоє солдатів у формі внутрішніх військ тримали за руки його матір, відштовхуючи батька, який намагався щось їм пояснити, – пише дослідник біографії льотчика Бута Бутаєв. – Ще мить – і напівголий налетів на солдатів. Ті мусили відпустити батьків і відбиватися. Тоді з будинку вискочив Головачов, який устиг одягнутися. Коли солдати побачили офіцера в льотній формі, з безліччю орденів і Зіркою Героя Радянського Союзу, відпустили Амет-Хана".

Енкаведисти пояснюють офіцеру, що виконують наказ головнокомандувача. Хочуть забрати матір-татарку, а дагестанця-батька залишають. Погрожують віддати Амет-Хана під трибунал. Головачов каже, що це батьки Героя Радянського Союзу. Султан показує нагороду. Йдуть у штаб військової частини. Там старий полковник розповідає про сталінський наказ і долю брата Амет-Хана.

– Він у списку звинувачених у співпраці з німцями. Ви ж знаєте, що наказів не обговорюють. Брату вашому не допоможу, його вже повезли. А матір спробуємо відстояти, – каже військовий і кудись телефонує.

Амет-Хан очікує надворі. Знервований викурює кілька цигарок. Довгий час до нього ніхто не йде. Дістає пістолет і приставляє до скроні. В той момент виходить полковник і каже, що матір дозволили не чіпати. Але радить перевезти її в Дагестан. Із цим іде додому. Навкруги ґвалт і плач.

"Прокинулися ми від гомону, – згадували кримчани ті дні. – Собаки гавкали, корови ревіли, хтось гучно стукав у двері. Прийшли солдати: "У вас 15 хвилин на збирання, забирайте, що зможете". Баба почала плакати й неспроможна була щось робити від шоку. Солдат порадив їй покидати в чохол від матраца цінні речі. Взяла фото, сімейні реліквії, трохи їжі й отак серед ночі вийшли з дому. На станції понапихали людей у вагони для худоби".

Амет-Хан повертається до Севастополя. Розповідає про ситуацію генералу Тимофію Хрюкіну. Той радить перевезти батьків у Дагестан найближчим літаком. До­зволяє сісти пасажирами в американський транспортник Douglas C-47 Skytrain, що летів туди. Машини постачають в СРСР зі США за програмою ленд-лізу. Сідають на військовому аеродромі Махачкали – тепер столиця Республіки Дагестан.

Санітарним автомобілем їдуть до коменданта. Там бачать Золоту зірку Героя Радянського Союзу і пропускають без черги. Але прийняти батьків на постійне місце проживання не наважуються. Радять звертатися в республіканський уряд і дають дозвіл заселитися в готель "Дагестан". У відомстві кажуть, що вільного житла в місті немає.

– Може, відправлю моїх старих в аул Цовкра на якомусь транспорті? – пропонує льотчик. – Батько каже, що в нього є своя сакля (кам'яний будинок. – Країна).

– Це не найкращий вихід, – говорить голова раднаркому Абдурахман Даниялов. – Увесь транспорт із Махачкали відправили в гори. Республіці передали деякі райони Чечено-Інгушетії. Переселяємо жителів малоземельних аулів на нові місця. Влаштуємо ваших старих тут, у комунальній квартирі. Підійдете завтра.

Задоволений розмовою Амет-Хан повідомляє батькам і йде відпочити на берег Каспійського моря. За добу має повертатися на фронт.

До будівлі раднаркому приходить у призначений час. На прохідній не видають перепустки. Чиновника, який обіцяв допомогти, немає. Амет-Хан розуміє, що його обдурили.

Шле телеграму в штаб, пояснює ситуацію. Генерал Тимофій Хрюкін пропонує відправити матір і батька до станиці Привольна в Краснодарському краї. Там живуть його батьки. Льотчик погоджується.

Автор: gettyimages.com
  Радянські солдати захопили узбережжя Севастополя 8 травня 1944 року. Битва за Крим між Червоною армією і Вермахтом тривала більш як місяць. Льотчик Амет-Хан Султан у складі 8-ї повітряної армії вистежував і перехоплював німецькі літаки з боєприпасами та продовольством, що прямували на півострів. Цим підривав сили німців у Криму
Радянські солдати захопили узбережжя Севастополя 8 травня 1944 року. Битва за Крим між Червоною армією і Вермахтом тривала більш як місяць. Льотчик Амет-Хан Султан у складі 8-ї повітряної армії вистежував і перехоплював німецькі літаки з боєприпасами та продовольством, що прямували на півострів. Цим підривав сили німців у Криму

"Амет-Хан увійшов у моє життя сміливим соколом, у якого я вчився літати. Був щедрим другом, на якого я завжди міг покластися. Він володів небом, яке завжди його слухалося", –

Муса ГАРЕЄВ (1922–1987) льотчик, двічі Герой Радянського Союзу

152 повітряні бої провів Амет-Хан Султан у роки Другої світової війни. Сам збив 33 літаки та 19 – у складі групи. Мав прізвисько Король ТаранА, бо перший німецький літак знищив під російським Ярославлем 1942-го тараном. Врятувався на парашуті. За це отримав іменний годинник, грамоту, орден Червоного прапора та звання почесного жителя Ярославля. УСПІШНІ ТАРАНИ ВИКОНУВАВ ЩЕ КІЛЬКА РАЗІВ

Готував до польотів космонавтів

1920, 25 жовтня – у місті Алупка, тепер у складі Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим, в родині робітника народився Амет-Хан Султан. Батько Султан походив із народу лакців, із Дагестану, мати Насіба – кримська татарка. Мав молодшого брата Імрана. Сестра Фатіма померла 4-річною.

1937 – закінчує семирічну школу і вступає в залізнично-фабрично-заводське училище в Сімферополі. Працює в паровозному депо, відвідує аероклуб. 1939-го вступає до 1-ї Качинської червонопрапорної військової авіаційної школи імені Олександра М'ясникова біля Севастополя. Проходить прискорений курс і отримує звання молодшого лейтенанта.

1941 – у складі 4-го винищувального авіаційного полку здійснює перший бойовий виліт – авіарозвідку у Молдові та на півдні України. Стає командиром ланки літаків. За рік переходить до 147-ї винищувальної авіаційної дивізії протиповітряної оборони. У складі 8-ї повітряної армії воює під Воронежем. Переходить до 9-го гвардійського винищувального полку, що протистоїть німецьким асам. Бере участь у Сталінградській битві. Стає командиром авіаескадрильї і малює на фюзеляжі літака орла. Воює на Донбасі й Кубані.

1943 – за успіхи в боях отримує звання Героя Радянського Союзу. Наступного року бере участь у визволенні Криму. Під час відпустки в рідному місті стає свідком депортації кримських татар. Улітку одружується з Фаїною Данильченко, з якою познайомився в Москві. Народжується син Станіслав. Бере учать у битві за Берлін. Удруге отримує звання Героя Радянського Союзу.

1947 – стає льотчиком-­випробувачем у Льотно-­дослідницькому інституті Міністерства авіаційної промисловості СРСР. За два роки здійснює першу повністю автоматичну дозаправку в повітрі на літаку Ту-2. Отримує кваліфікацію льотчика-випробувача 1-го класу.

1956 – із групою колишніх партійних працівників Криму підписує лист до ЦК КПУ з проханням реабілітувати народ. Бере участь у розвитку космічної програми СРСР.

1961 – нагороджують званням заслуженого льотчика-випробувача. Після тимчасового відсторонення за станом здоров'я бере участь у підготовці космонавтів Олексія Леонова, Германа Титова, Павла Бєляєва. Ті його називають паханом.

1971, 1 лютого – загинув під час випробувального рейсу на літальній лабораторії Ту-16ЛЛ поблизу Єгор'євська Московської області. Похований у Москві на Новодівичому кладовищі.

"Хочу відкрити в Ялті чебуречну. Нехай лопнуть від злості"

"Любов і безмежна відданість Великій Вітчизні не виключають любові до рідного краю, могил предків. Навпаки, прикрашають і підсилюють її. Все, що заважає миру і щастю народу, має бути вивчено й усунуто. Від цього залежать мир, дружба і могутність нашої країни. Народ мій принижений, ображений тим, що безвинно, без потреби і підстави висланий із рідного краю. Поверніть його в Крим. У народу відібрано рівноправність. Відновіть її, поверніть його в монолітну дружню сім'ю народів СРСР", – пише Амет-Хан Султан 5 лютого 1965 року до ЦК КПРС.

Із часу депортації кримських татар із півострова відкрито говорить про свою національність. Через це після війни довго не може влаштуватися на роботу. Просять визнати себе дагестанцем. Відмовляється.

Як Герою Радянського Союзу йому дають квартиру в Жуковському Московської області. Живе з дружиною Фаїною та синами Станіславом і Арсланом. Добивається роботи льотчиком-випробувачем. Отримує право брати участь у космічній програмі, але летіти не дозволяють.

– Дуже хочу політати навколо кульки. Не пускають, – каже знайомим. – А ще хочу відкрити в Ялті чебуречну. Нехай лопнуть від злості: "Чебуречна Амет-Хана". Сам готуватиму. Для друзів – особливі. Для них і куточок окремий буде.

Підписується під зверненнями до влади за повернення татар у Крим. Приймає у себе в квартирі татарські делегації, що прибули з Узбекистану з вимогами до Москви.

"Двері квартири відчинив лисуватий присадкуватий чоловік у сатинових бриджах і майці-"сітці", – згадував один із лідерів кримськотатарського правозахисного руху Юрій Османов, який був тоді студентом. – Збентежені, ми зніяковіло пройшли направо – у вітальню з диваном, покритим килимом. Чоловік зник у суміжній кімнаті. Я очікував побачити воїна, який зійшов із п'єдесталу, що зневажає свастику, з мечем у руках. Мою трафаретну хлоп'ячу ідилію було жорстоко обмануто. Але хвилин за три двері спальні відчинилися, й у кімнату ввійшов зібраний бадьорий Амет-Хан. Присів на диван і закурив люльку".

На 45-річчя йому дарують срібну настільну статуетку літака Міг, який Амет-Хан Султан недавно випробував. На підставці з перлин, коштовних каменів, кольорового скла викладено деталізований Крим. Є лінза, в яку можна було побачити його портрет.

Зараз ви читаєте новину «"Напівголий налетів на солдатів. Ті мусили відпустити батьків"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1135
Голосування Що будете робити у карантин вихідного дня?
  • Те саме, що завжди. Карантин - неефективний
  • Проведу час з користю вдома
  • Якщо все закрите - гулятиму на природі
  • Пообідаю у "Велюрі" Миколи Тищенка
  • Який такий карантин вихідного дня? Вперше чую
Переглянути