"Махновка", в якій настоюють вишняк

 

Пляшку на 4,5 л з грубого скла і з довгим горлечком львів'янка Ольга Наливайко, 56 років, придбала

в перекупника з Черкащини.

– За мішок, в якому вміщалися вісім таких бутлів, віддала 2008 року 500 гривень, – розповідає. – Це сторічні бутлі. Залишилися тільки на Наддніпрянщині – в тих місцях, де Махно був. За його часів їх і випускали. Тому називаються "махновками". Скло старе, грубе. Горлечко довге, щоб було як узяти. Уже при совітах "махновки" не випускали. Люди звикли до слоїків. А як знайдуть такі старі бутлі у себе на горищі, не знають, що з ними робити. Я раз побачила у Львові – продавали чорниці у великому бутлі такому. Прошу: я куплю бутель. Дівчина не знала, скільки взяти. Подзвонила до мами. Віддали за 20 гривень.

У "махновці" Ольга Наливайко настоює вишняк. Каже, у великому бутлі краще бродить.

– Поставила на початку липня – на Петра і Павла. На ці свята якраз вишні родять рясні. Чергую шар цукру і шар вишень. Шарів буває чотири-п'ять, як коли. На таку "махновку" йде кілограм цукру. Сік ягоди в цукрі бродить, і без спирту маємо природний алкоголь. За два місяці дозріває. Але вишні треба відцідити, й залишити сам сік.

У таких бутлях тримали й горілку. Але для неї вони не такі зручні, як сулії з тонким горлечком. З масивних "махновок" важче наливати. Тому в них зберігали настоянки, які не рухали місяцями.

Ольга Наливайко закорковує "махновку" кукурудзяним качаном, обкрученим соломою.

– Вмочаю качан із соломою у воду, щоб зім'якло, і потім закриваю пляшку. Корок набирає форми горлечка – його легко витягнути. Але щільно закручувати не треба, бо збереться оцет і ягода закисне.

×