– Kaput, – на останньому подиху каже німецький пілот 26-річний Манфред фон Ріхтгофен – найуспішніший ас Першої світової війни. Його червоний літак Fokker Dr. I потрапив під кулеметний обстріл над селищем Во-сюр-Сомм на півночі Франції. Пілот із кулею у правому боці зумів посадити машину. 20 квітня 1918-го помер. Перед тим збив 80-й літак.
"Щодня літаю над військами ворогів і доповідаю про їхнє пересування. Три дні тому розповів про відступ росіян. Ти не уявляєш, який я був щасливий", – писав матері після одного з перших вильотів на початку війни.
З травня 1915 року Манфред фон Ріхтгофен перебуває на Західному фронті. Його хвалять за талант пілота і хоробрість. Призначають командиром ескадрильї. Фарбує свій літак у яскраво-червоний колір – аби вороги бачили, з ким мають справу. Його називають Червоним бароном або Червоним дияволом. Коли з'являється над ворожими позиціями, бойовий дух противників падає. Ріхтгофен веде рахунок збитих літаків. Дотримується кодексу честі пілота – збивши ворога, дає йому змогу приземлитися й урятуватися. Сам сідає поруч і зриває номери збитих літаків. Інколи бере пілотів у полон.
– Ми – спортсмени, а не м'ясники, – повторює своїм бійцям.
Останній бій фон Ріхтгофен проводить із літаком канадського лейтенанта Вілфреда Мея та британським капітаном Артуром Брауном. Вони розстрілюють літак Червоного барона. Самого ж пілота поранив із землі кулеметник Седрік Попкін.
Манфред фон Ріхтгофен помер після того, як посадив машину. Його тіло забрали, а літак роздерли на шматки солдати союзників – на сувеніри.
Ріхтгофена поховали на кладовищі біля французького села Бертангу. Британська преса опублікувала некролог: "Манфред фон Ріхтгофен мертвий. Він був хоробрим, аристократом, справжнім бійцем. Нехай спочиває з миром".
Винахідник наркотику прожив 102 роки
"Якийсь демон вселився в мене, заволодів тілом, розумом і душею. Речовина, з якою я експериментував, підкорила мене. Це був чорт, який презирливо тріумфував над моєю волею. Я був охоплений жахливим страхом і боявся збожеволіти. Я опинився в іншому світі, в іншому місці, в інший час. Здавалося, що моє тіло залишилося без почуттів, неживе і чуже. Може, я помирав?" – записав у щоденнику швейцарський хімік 43-річний Альберт Гофманн. 16 квітня 1943-го він відкрив LSD – Lysergic acid diethylamide – галюциноген психоделічного типу. Тепер – один із найпопулярніших наркотиків.
Гофманн закінчив хімічний факультет в університеті Цюриха. Цікавився хімічним складом екзотичних лікарських рослин. Працював на фармацевтичну фірму і шукав корисні для медицини алкалоїди – сполуки з рослин різних видів. 1938 року почав досліджувати грибки, що паразитують на колосках жита й пшениці. Тоді ж за допомогою хімічних реакцій виділив лізергінову кислоту – основну складову LSD. Дію новоствореної речовини вчений не зрозумів. Через п'ять років, повторюючи її синтез, випив 250 мікрограмів. Відчувши запаморочення, вийшов із лабораторії, сів на велосипед і подався додому.
"Усе навколо тремтіло й спотворювалося, ніби в кривому дзеркалі, – описував пізніше поїздку. – Здавалося, я не можу зрушити з місця. Але мій асистент сказав, що ми їхали швидко".
Удома Гофманна оглядає лікар. Не виявляє відхилень, окрім розширених зіниць. Через кілька днів хімік публікує дослідження.
"Мій експеримент показав LSD у його жахливому, диявольському аспекті. Я найменше чекав, що ця речовина зможе коли-небудь знайти застосування як наркотик, який використовують заради задоволення", – ділиться Альберт Гофманн. Препаратом цікавляться лікарі та фармакологічні компанії. Сподівалися, що за допомогою LSD вдасться лікувати хворих на шизофренію й неврози.
Американські психіатри дослідили вплив речовини на головний мозок. Її пропонували студентам для поліпшення адаптації і від запаморочення. Військові спробували застосувати як сироватку правди. Але нічого, крім галюцинацій, препарат не спричиняв. Молодь захопилася "ліками для шизофреніків", і продаж препарату вийшов з-під контролю. Його виготовляли у підпільних лабораторіях і продавали на чорному ринку. Незабаром LSD заборонили у понад 70 країнах.
Альберт Гофманн до кінця життя називав LSD ліками для душі і був засмучений забороною речовини. Написав понад 100 наукових книжок і автобіографію "LSD – моя важка дитина". Помер у віці 102 років.
16 квітня 1863 року у французькому порту Тулон спустили на воду підводний човен Plongeur – "Пірнальник". Став найбільшим з-поміж усіх подібних суден XIX ст. – завдовжки 43 м. Мав балони зі стиснутим повітрям, яке приводило в рух двигун потужністю 60 к. с. На глибині 10 м міг проплисти 9 км. На носі мав жердину із керованою міною. Це був експериментальний зразок, на озброєння його не прийняли. Переобладнали на водовоз і використовували 60 років.
18 квітня 1968-го бізнесмен з американського штату Міссурі Роберт Маккаллох за $2,5 млн купив старий Лондонський міст – перший кам'яний у місті. 140 років з'єднував береги річки Темза. Був дуже пошкоджений під час двох світових воєн, тому його планували знести. Покупець розпорядився розібрати споруду й перевезти до США. Транспортування тривало понад три роки. Розібраними блоками облицювали залізобетонну конструкцію мосту, встановленого біля каналу поруч із містом Лейк-Гавасу-Сіті. Він приваблював туристів.
20 квітня 2010 року в Мексиканській затоці, за 80 км від узбережжя США, вибухнула і загорілася нафтовидобувна платформа Deepwater Horizon. Її збудувала корейська компанія Hyundai 2000-го. За рік її спустили на воду і передали в оренду компанії British Petroleum. Пожежа тривала 26 год. Платформа затонула. Загинули 11 робітників і двоє рятувальників. Від витоку нафти утворилася пляма діаметром 150 км. Це – одна з найбільших техногенних катастроф світу.
"Калиновський моєму батьку без усякої причини ребра поламав і таким чином зігнав його зі світу. Я за сю велику кривду, не будучи свідомим правних способів і не маючи коштів і накладів, потрібних для процесу, як чоловік бідний, признаюсь до того – постановив був над ним помститися способом худопахольським", –
пояснював королеві польському і великому князю литовському Сигізмунду ІІІ причину повстання проти шляхти на Поділлі отаман Северин Наливайко. Польські вояки схопили його в урочищі Солониця на Полтавщині і стратили 21 квітня 1597 року у Варшаві
59 хвилин тривав переліт британської льотчиці 36-річної Гаррієт Квімбі через протоку Ла-Манш 16 квітня 1912-го. Стартувала на світанку з міста Дувр у Британії і приземлилася на пляжі за 40 км від Кале у Франції. Стала першою жінкою, яка перелетіла протоку. Повторила досягнення француза Луї Блеріо, який подолав цей маршрут 1909 року. Його літак мав слабший двигун, тому витратив на переліт 3 год. і 54 хв.
4 
1
Коментарі