Цей 105-річний образ святого Миколая висить на стіні в спальні у 79-річної Катерини Борисевич із райцентру Городок на Львівщині. Написаний на полотні. Має розмір 30 на 40 см. З двох боків трохи надірваний.
– Тато казав, що образ намальований ще за Австро-Угорщини. Раніше висів на стіні в греко-католицькій церкві у Львові, – розповідає Катерина Іллівна. – Скільки себе пам'ятаю, він був у нас у спальні. При цьому образі мама забороняла нам лаятися, гніватися чи когось проклинати. Навіть торкатися до нього.
– Мама розповідала, коли 1939 року до Львова прийшли совєти, з храмів робили продуктові склади, взуттєві майстерні, клуби, – продовжує Катерина Борисевич. – У церкві, де висів цей Миколай, щосуботи організовували танці. Якось зійшлися дівчата й хлопці, поділилися на пари. Одній молодиці кавалера не вистачило. "А я й не сумую, з дідом потанцюю!" – вигукнула вона. Зірвала зі стіни образ і закрутилася в танці. Раптом закам'яніла, не випускаючи з рук ікони. Її не слухалися руки й ноги, відняло мову. Подружки викликали "швидку", дівчину забрали в лікарню. Медики казали, що в неї стався крововилив у мозок. Самі ж вірили, що це – Божа кара. Совєти боялися знищити той образ. Мій дід у цьому храмі за мадярів був дяком, тому визвався ікону додому забрати.
1980 року Борисевичі найняли майстра, який покрив ікону лаком. Грошей за роботу не взяв.















Коментарі