"Дирижабль "Італія" завис над центром Північного полюса. Через сильний вітер не можемо знизитися. Але ми виконали обіцяний ритуал: скинули на лід хрест, який папа Пій XI вручив екіпажу, і наш триколірний прапор. Потім пожвавлення й радість погасли. З півночі насувалося щось страшне. Тишу різко порушував сильний тріск. Це шматки льоду барабанили по бортах корабля, пошкоджуючи обшивку", – пише у книжці "Крила над полюсом" італійський інженер Умберто Нобіле (1885–1978). 23 травня 1928 року його команда на дирижаблі "Італія" вперше досягає Північного полюса.

Нобіле сподівається виявити великий острів серед льодів і провести океанографічні спостереження. Експедицію схвалює італійський фашистський лідер Беніто Муссоліні (1883–1945). Присвоює її керівникові звання генерала.

 

Вирушають 15 квітня з Мілана. На борту 16 членів екіпажу і вчених та собака Нобіле – фокстер'єр Тітін. Досягнувши полюса, рапортують в Італію.

На зворотному шляху дирижабль потрапляє в густий туман і врізається в льодові брили. Частина гондол злітає в небо з шістьма членами екіпажу на борту. Більше їх ніхто не бачив.

Одна гондола падає на лід. Гине моторист, Нобіле розбиває обличчя, ламає гомілку й зап'ястя. Дев'ять повітроплавців із травмами і собака лишаються на льоду. В намет зносять поранених. По рації цілодобово надсилають повідомлення: "SOS, Італія, Нобіле". Геофізик Фінн Мальмгрен, штурмани Філіппо Цаппі та Адальберто Маріано рушають на пошуки землі.

3 червня 22-річний російський радіоаматор Микола Шмідт із Костромської області ловить сигнал із табору італійців. Дає телеграму в Москву, а звідти повідомили в Рим. Починається рятувальна операція. В ній беруть участь шість країн, 18 кораблів, 21 літак. 23 червня на одномоторному біплані "Фоккер" із крижини рятують генерала Нобіле з собакою. Через негоду літаки більше не можуть сісти на лід. Решта потерпілих чекають допомоги з моря ще два тижні.

Уранці 12 липня радянський криголам "Красін" забирає на борт Маріано і Цаппі з групи, яка шукала землю. Фінн Мальмгрен загинув. На Цаппі – теплі речі Мальмгрена, він – у хорошому фізичному стані. Його підозрюють у канібалізмі: нібито їв м'ясо з тіла померлого. З табору рятують п'ятьох уцілілих.

Муссоліні лютує через провал експедиції. Газети цькують Нобіле, його розжалують із генералів. Пишуть, ніби він більше дбав про виживання собаки, ніж людей. Нобіле виїжджає до СРСР, де будує дирижаблі.

Архітектор Андріївської церкви ніколи її не бачив

"Я побудував у місті Києві велику кам'яну церкву з куполом і чотирма вежами у вигляді дзвіниць. Святий Андрій спорудив хрест на цій горі, який зберігається з великим шануванням. Імператриця наказала звести храм у тому самому місці. Це моя лебедина пісня, якою я дуже пишаюся", – пише у спогадах італійський архітектор Франческо Бартоломео Растреллі (1700–1771). 27 травня 1753 року в Києві завершили будівництво Андріївської церкви за його проектом.

Єлизавета Петрівна отримує корону імператриці 33-річною – після палацового перевороту у травні 1742-го. Тоді ж таємно вінчається з Олексієм Розумовським – нащадком козацького роду. За два роки подружжя їде на батьківщину Розумів – на Чернігівщину. Імператриця в захваті від українських земель. Каже:

– Як я люблю народ сей, доброзичливий і незлобивий.

Відвідує Київ і наказує побудувати Маріїнський палац, Георгіївську та Андріївську церкви. Доручає це придворному архітектору італійцю Бартоломео Растреллі. Він уже звів Зимовий палац і ансамбль Смольного монастиря в Петербурзі. Імператриця вимагає: Андріївська церква має бути з вигляду легка, пишна – з великою кількістю ліплення й позолоти.

Перший камінь храму закладає цариця, другий – Олексій Розумовський, третій – Київський митрополит Рафаїл Заборовський. Із міської казни виділяють 20 тис. руб. Тоді за 1 руб. можна було купити барана, за 5 руб. – корову чи коня.

Растреллі чотири роки розробляє проект. Будівля призначається для імператорської родини. У неї немає дзвонів, якими скликають людей на молитву. Відсутнє опалення – бо Єлизавета Петрівна подорожує лише в теплу пору року.

Архітектор доручає будівництво своєму помічникові Івану Мічуріну (1700–1763). Той робить дренажні колодязі, бо вологі ґрунти сповзають. Замість звичайного фундаменту на дерев'яних палях зводять підземний двоповерховий дім – стилобат.

На будівництво витрачають 23,5 тис. глиняних цеглин, 28,9 тис. пудів цвяхів, 20 листів золота. Вікна, двері, ніші, баню церкви декорують ліпниною з позолотою. Різьблений іконостас із 39 ікон розмальовують у Петербурзі. З Італії церкві передають частину святих мощей Андрія Первозваного.

Храм 15 років стояв неосвячений і не діяв. Чекали на приїзд імператриці і доробляли оздоблення. Але вона померла 1763-го. Двір перестав виділяти кошти на її проекти в Україні. Тому на початок роботи церква мала підмитий фундамент і дірки в даху.

 

22 травня 334 року до н. е. цар Македонії Олександр Великий (356–323 до н. е.) переміг персів на річці Гранік – тепер територія Туреччини. Перси на чолі з Дарієм ІІІ (381–330 до н. е.) зайняли вигідні позиції для оборони. Полководці застерігали Олександра від атаки. Однак він переплив водойму та штурмував крутий берег. Його кіннота пішла за ним й атакувала ворога. З флангів почала наступ піхота. Армія Дарія втекла. Олександр узяв під контроль частину перських територій і продовжив наступ на схід.

23 травня 1533-го архієпископ Кентерберійський Томас Кранмер оголосив шлюб англійського короля Генріха VIII і Катерини Арагонської недійсним. Перед тим чоловік вимагав дозволу на розлучення від Папи Римського Климента VII. Причина – Катерина не могла народити сина – спадкоємця престолу. Король вважав це карою Божою за порушення заборони одружуватися зі вдовою брата. Під тиском родичів королеви папа відмовив. Згодом відлучив короля від церкви. Це спричинило розрив Англії з Ватиканом і підштовхнуло до створення власної релігійної течії – англіканства.

24 травня 1844 року американець Семюель Морзе (1791–1872) уперше передав телеграму. Зі змайстрованого ним апарата відправив із Вашингтона повідомлення "Що творить Бог". У місті Балтимор – за 57 км – її прийняв винахідник Альфред Вейл. Зв'язок проходив по прокладених на опорах уздовж залізниці дротах. На це Конгрес США виділив $30 тис. Букви передавали шифром у вигляді з крапок і тире. Їх відстукували спеціальним ключем. За рік Морзе створив Magnetic Telegraph Company. Вона будувала телеграфні лінії між Вашингтоном, Нью-Йорком, Філадельфією, Бостоном і Новим Орлеаном.

10 тисяч жителів Москви загинули 24 травня 1571 року під час вторгнення татарсько-турецького війська на чолі з кримським ханом Девлет Ґіреєм (1512–1577). Місто спалили. Полонили понад 60 тис. людей. Після цього цар Іван Грозний (1530–1584) погодився віддати хану місто Астрахань

×