"Все на Останкино! Мерию взяли! Руцкой – президент! Фашизм не пройдет!" – скандують люди на Калінінському проспекті в Москві 2 жовтня 1993 року. Марш організували представники комуністичних і націоналістичних організацій. Виступають проти президента Бориса Єльцина.
Перед тим він розпустив парламент. Виступав за реформи економіки та розширення влади глави держави. Депутати на чолі з віце-президентом Олександром Руцьким і спікером парламенту Русланом Хасбулатовим відмовилися коритися указу про розпуск. Намагалися обмежити владу президента і зберегти державний устрій часів Радянського Союзу.
Наступного дня на московській Жовтневій площі опозиція влаштовує "народне віче". В останній момент змінюють місце акції на площу Ілліча.
"А народу вже зібралося близько 10 тисяч. Як їх направити на площу Ілліча? Та й навіщо? Там їх точно так само почнуть розганяти! – згадував депутат Ілля Константінов. – Тут уже починалися сутички: то одного, то другого демонстранта хапали омонівці. Ось одному розбили обличчя, іншого збили з ніг. Замиготіли кийки".
Міліціонери виштовхали людей у двір Центральної дитячої бібліотеки, й ті порозбігалися. Групувалися на прилеглих вулицях і в провулках. Лідери протесту вирішують захопити телевежу "Останкіно", щоб розпочати трансляцію подій у Москві.
– Молодь, боєздатні чоловіки! Формуємо загони. Треба сьогодні штурмом узяти мерію й "Останкіно"! – кричить у мегафон Руцькой.
За ним бере слово Хасбулатов:
– Закликаю наших доблесних воїнів привести сюди війська. Потрібні танки – щоб штурмом узяти Кремль з узурпатором і злочинцем Єльциним. Він сьогодні ж повинен бути ув'язнений в "Матроській тиші" (слідчий ізолятор у Москві. – Країна). Усю його продажну кліку слід посадити в підземелля!
Представники козацьких організацій, радикальні націоналісти й відставні військові розсідаються по вантажівках і рушають до телевежі. Дехто має щити і зброю, яку відібрали у міліції.
В'їзд на територію "Останкіно" закритий. Відставний генерал-полковник Альберт Макашов береться за організацію штурму. Ланцюг, яким зв'язані ворота, чіпляють до бампера авто і розривають. Заїжджають на територію телецентру. Вежу охороняють внутрішні війська. Виникає перестрілка. Гинуть 46 протестувальників, Макашов наказує відступити.
Борис Єльцин вирішує штурмувати Будинок рад, де триває надзвичайний з'їзд депутатів. Наказує підвести танки і бронетехніку.
"Люди в Білому домі (Будинок рад. – Країна) виглядали досить екзотично – в якихось папахах, шароварах і високих чоботях, – згадує відеооператор Вадим Кошкін. – Хтось говорив про відновлення законності й захист Конституції. Хтось був заряджений антисемітизмом або антиамериканізмом. Пам'ятаю, як до товариша підійшли зі зброєю і сказали: "Виплюнь жуйку". Це було ознакою прозахідної людини".
Танки зупиняються біля мосту через річку Москва. Звідти починають стріляти по урядовому будинку.
– Гатили без зупинки 5–6 годин, – згадує Константінов. – Прострілювали всі холи й коридори. У найвіддаленіші місця зносили поранених. Тут священик сповідав і причащав вмираючих.
У будівлі спалахує пожежа. Депутати і захисники Білого дому вирішують здатися. Виходять, тримаючи білі штори. Їх автобусами везуть на стадіон "Лужники" і в спорткомплекс "Дружба". Утримують під посиленою охороною. Олександра Руцького і Руслана Хасбулатова саджають у слідчий ізолятор "Лефортово". Через п'ять місяців амністують.
Під час сутичок та обстрілу загинули 74 особи, з них 26 – військові й міліціонери.
2 жовтня 1768-го дворянку 38-річну Дар'ю Салтикову з Москви засудили до довічного ув'язнення. Вона вбила 75 молодих кріпачок. Любила кидатися довбнями або камінням та обливати окропом домашню прислугу. Родичі загиблих поскаржились у столицю. Слідчі довели злочини Салтикової. Її відправили в підземну тюрму при монастирі біля Москви. Дозволили спілкуватися лише з охоронцем та однією монахинею. Заборонили запалювати свічки. У тюрмі Салтикова прожила 33 роки.
4 жовтня 1992 року у столиці Нідерландів Амстердамі сталася аварія вантажного літака Boeing. Через 6 хв. після зльоту в нього відвалилися обидва двигуни. З висоти 750 м він упав на житловий комплекс, в якому мешкали емігранти. Загинули 43 людини, 26 отримали поранення. Розслідування встановило: кріплення двигунів зламалося через перегрів.
6 жовтня 1889-го іспанський підприємець 50-річний Жозеф Оллер відкрив у Парижі кабаре Moulin Rouge – "Червоний млин". Приурочив це до початку Всесвітньої виставки. На даху закладу поставили вітряк. Новинкою було освітлення залу газовими ліхтарями. Глядачі сиділи на лавах, вмонтованих у дерев'яний постамент у вигляді слона. Візитівкою закладу був танець канкан. Через чотири роки тут уперше в історії танцівниця повністю роздягнулась під час виступу. Кабаре працює досі.
430 галер брали участь у битві при Лепанто в Греції 7 жовтня 1571 року. Священна ліга середземноморських держав вступила в бій із флотом Османської імперії. Перемогли європейці. Вони звільнили майже 12 тис. гребців-невільників. Битва стала останнім великим зіткненням галер – суден, що рухалися за допомогою весел. Почали будувати кораблі більших розмірів із вітрилами
"Ми повернемо людям розуміння сільськогосподарських пір року, навчимо їх любити природу, ліси й поля. Священики присвячували кожен день пам'яті якогось вигаданого святого. Це не давало людям жодної користі, а лише вводило в оману. Назвавши місяці і дні іменами рослин, мінералів та інструментів, зробимо календар зрозумілішим для селян. Таким чином повернемося до культу природи й розуму", –
заявив 5 жовтня 1793 року політик Фабр д'Еглантин. Тоді у Франції взялися впроваджувати республіканський календар. День прийняття став 5 вандем'єра – "місяця збирання винограду". Імператор Наполеон Бонапарт скасував цей календар 1 січня 1806-го і повернув у вжиток григоріанський
5 
35413
Коментарі