Ексклюзиви
Середа, 05 липня 2017 18:21

Пластичний хірург Роман Левицький: "Події на сході України повернули мене з Німеччини"

  Пластичний хірург Роман Левицький радить не соромитися задавати будь-які питання лікарю
Пластичний хірург Роман Левицький радить не соромитися задавати будь-які питання лікарю

- Які зараз загальні тенденції в пластичній хірургії? Чи побільшало бажаючих підкоригувати свою зовнішність?

Загалом за останні 2-3 роки кількість пацієнтів зросла. Я думаю, завдяки широкій рекламній кампанії в мас-медіа, позиціонуванню пластичної хірургії, як шляху вирішення своїх життєвих, фінансових та інших проблем. В Америці, якщо ти погано виглядаєш, то хорошу роботу не отримаєш. Така тенденція дійшла і до нас: щоб отримати престижну роботу, ти маєш гарно виглядати. Хоча пластична хірургія не є засобом вирішення життєвих проблем. Я завжди говорю своїм пацієнтам, що після операції може статися так, що у вашому житті нічого не зміниться, і будьте до цього готові. Людина повинна розуміти, що хірург може змінити їй зовнішність, але не може кардинально змінити її життя.

- Ви відчуваєте певну моду на пластичних хірургів?

Це було завжди, просто зараз похід до пластичного хірурга перестав бути чимось таким, чого варто соромитись.

- Яке співвідношення чоловіків і жінок серед Ваших пацієнтів?

Чоловіків, що вдаються до пластичних операцій, стало більше. За статистикою на 70% жінок припадає 30% чоловіків. Хоча зовсім нещодавно статистика показувала 90% на 10%. Чоловічий образ фемінізувався, стало більше метросексуалів і знову ж таки, похід до пластичного хірурга очима чоловіка перестав сприйматись як щось поза межами нормального життя.

- Хто переважно ваші пацієнти – це політики, зірки шоу-бізнесу чи домогосподарки?

Всі люди. Це помилка, що пластична хірургія – доля обраних. Зважаючи на те, що у нас в центрі ціни досить демократичні, оскільки ми державна клініка, то будь-яка людина може прийти на операцію.

- Чому юристи кажуть, що пластична хірургія в Україні незаконна?

Незаконне – це те, що заборонене. Ніхто ніколи нікому в Україні не забороняв займатися пластичною хірургією. Інша справа, що пластична хірургія не виділена в окрему спеціальність. І тут виникає парадокс: за кордоном я пластичний хірург, а в Україні я просто хірург. Це не провина лікаря, а недолік нашої законодавчої бази. Але ще раз підкреслюю, ніхто нікому не може зборонити займатися пластичною хірургією. Якщо людина хоче, вона вивчиться і буде робити операції, що відносяться до розряду пластичних. Було кілька спроб вивести пластичну хірургію в окрему спеціальність, але, на жаль на сьогоднішній день окремої спеціальності, яка б мала свій шифр і була б прописана в законодавстві, досі немає. Тим не менше, є курси, передатестаційні цикли, майстер-класи, тож у нас в Україні займатися пластичною хірургією не заборонено.

- Чи буває, що пацієнт невдоволений результатом операції? Що Ви тоді робите?

Тут потрібно чітко розрізнити дві речі: є відсоток незадоволених пацієнтів, які не отримали те, що хотіли, - їх приблизно 8-9%. Це суб'єктивний фактор, коли людина недостатньо детально обговорила бажаний результат з лікарем або ж у неї були завищені очікування.

І є відсоток пацієнтів у яких, на превеликий жаль, виникли післяопераційні ускладнення. Між післяопераційним ускладненням і діями лікаря є величезна прірва. Як і різні речі – ускладнення в операційній і ускладнення анестезії. Відсоток ускладнень, який залежить від вини лікаря, - мінімальний. Пацієнт про всі можливі ризики попереджається перед операцією, і з ним підписується договір.

Але не можна виключати й непередбачувані ускладнення, світова статистика демонструє таких 2-3%. Жодна клініка не може дати сто відсотків гарантії, що пацієнт отримає те, що він хоче. І це не тому, що лікар поганий, а, по-перше, можливості організму не до кінця вивчені, а, по-друге, пластична хірургія – це не точна наука. Якщо людина не дотримується післяопераційних обмежень – наприклад, переохолоджується, робить фізичні перенавантаження, нерегулярно приймає медичні препарати, не з'являється на огляди і т.д., то результат не буде таким, який вона очікувала.

- Хірург відповідає за дії своєї команди – анестезіолога, медсестр?

У медицині немає групової відповідальності, є персональна відповідальність за свої функціональні обов'язки. У нас чомусь, коли стається ускладнення анестезії, то анестезіолог нікого не цікавить, всі звинувачення звернені в бік хірурга. Але не завжди виникнення ускладнень – це вина лікаря.

  Роман Левицький: "Похід до пластичного хірурга перестав бути чимось таким, чого варто соромитись"
Роман Левицький: "Похід до пластичного хірурга перестав бути чимось таким, чого варто соромитись"

- Таке незручне запитання: чи бувають конфліктні ситуації з пацієнтами, коли вони незадоволені результатом?

Якщо хірург, який працює 20 років і зробив 16 тисяч операцій, буде говорити, що в його пацієнтів ніколи не було ускладнень і не виникало незадоволення, то він говорить неправду.

У 2003 році я виконав пацієнтці фронтотемпоральний ліфтинг, а через три роки вона звернулася до мене з рубцями на обличчі і звинуватила мене. Тобто, три роки вона не знаходилась під нашим обстеженням, а потім звернулася з обвинуваченнями.

На 6 тис. виконаних операцій зі збільшення грудей у мене є 2 випадки розходження швів у післяопераційному періоді. На жаль, спільну мову з однією з пацієнток знайти не вдалося. Це вже банально людський фактор – людина звинуватила хірурга у тому, що він не зробив те, про що насправді з ним не домовлялися і зажадала від лікарні півмільйона гривень, пішовши на відверту спекуляцію та підміну фактів.

Знаєте, кожний з цих випадків – особиста травма для мене. Як лікар, і як людина я дуже переживаю за ці неприємні випадки. Але коли мова йде про відносини лікар-пацієнт, не буває нічого однозначного. Ми завжди робимо все, щоб запобігти ускладненням, нівелювати їх, якщо, на жаль, без них не обійшлося, але ще раз повторюся: можливості організму до кінця не вивчені і трапляються речі, які медицина не може пояснити.

- Кажуть, хороший пластичний хірург – це той, який відмовляє від операції. Чи відмовляєте Ви своїх пацієнтів і чому?

Якщо я бачу, що проблема надумана, або за станом здоров'я пацієнт може не перенести операцію, то, звичайно, відмовляю.

- Кого або за яких обставин Ви нізащо не станете оперувати?

Людей з явними психічними відхиленнями, а також тих, у кого є високий операційний або анестезійний ризик. Прооперувати пацієнта технічно – це одне, а виходити його – це зовсім інше.

- Коли пластична операція обов'язкова?

Коли є функціональні порушення. Наприклад, абдомінопластика (підтяжка живота) рятує від навантаження на хребет та суглоби. І тут вже на перше місце виступає не естетика, а функціональність, ми полегшуємо людині життя. Або редукційна мамопластика, тобто зменшення грудей, - це значно полегшує навантаження на хребет та організм в цілому.

Ми досягаємо максимального результату при мінімальній кількості рубців. Наші методики направлені на мінімізацію слідів операції на тілі, і ми завжди обираємо найменш травматичну методику.

   "У зв'язку з подіями, що почалися на сході України, я зрозумів, що потрібен тут"
"У зв'язку з подіями, що почалися на сході України, я зрозумів, що потрібен тут"

- Ви деякий час працювали в німецькій клініці. Чому повернулися?

Я більше року пропрацював у одній з провідних клінік пластичної хірургії західної Німеччини "Proaesthetic", отримав звідти прекрасного рекомендаційного листа. Але я побачив, що у зв'язку з подіями, що почалися на сході України дуже багато людей потребують допомоги пластичного хірурга. І я зрозумів, що можу надати їм цю допомогу, і що я потрібен тут.

- Чи багато до Вас звертається солдат АТО?

Дуже багато. Найбільш поширені – це травми, післяопераційні деформації обличчя і тому подібне. До мене звертаються не лише солдати, але й місцеві жителі, що постраждали на сході.

- Щоб Ви порадили людині, яка вагається, чи звертатися до пластичного хірурга?

Потрібно добре подумати, і не соромитися задавати будь-які питання лікарю.

Зараз ви читаєте новину «Пластичний хірург Роман Левицький: "Події на сході України повернули мене з Німеччини"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua