"Як цукор падає — сильно трясуться ноги, перед очима мошки"

 

Діабетики понижують рівень глюкози тренуваннями

— Мати вмирала в мене на руках. Той стрес ледь пережила. Як наважилася на другу дитину, була невдала вагітність. Після цього лікарі повідомили про високий цукор, — говорить Марина Лебіга, 40 років, із Харкова. Має діабет першого типу.

Медики призначили колоти інсулін щодня, щоб підтримувати рівень цукру в крові. Також займатися на домашньому тренажері та скандинавською ходьбою. За тренування цукор падає на дві-чотири одиниці.

— Якщо тренуюся, то колю інсуліну менше. Коли їм м'ясо й овочі, то потім ходжу, рухаюся. Усе потрібно контролювати, щоб не допустити ускладнень від стрибків цукру. Уважності буває недостатньо. Не завжди вдається все прораху­вати. Від різкого зниження рівня цукру є ризик знепритомніти, може бути слабкість і крововиливи в судинах очного дна. Якщо вони в одному й тому ж місці, з'являється рубець, падає зір. У мене ці рубці вже є.

Вимірювати рівень цукру треба кілька разів на день, але це затратно. 50 тестів-смужок для глюкометру коштують майже 500 грн. Їх не дає держава, як інсулін. Перевіряє цукор лише вранці, й від цього розраховує дози інсуліну.

— Як вперше потрапила до інституту з високим рівнем цукру, лікарі пояснили, що краще колоти інсулін, ніж пігулки приймати. Ті лише знижу­ють цукор, а інсулін замінює гормон. Якщо рівень глюкози в крові низький, клітини голодують і стає ще гірше, — каже Лебіга. — У харчуванні користуюся правилом заробив — з'їв. Дозволити собі заборонений продукт можу лише, коли рівень глюкози крові в нормі.

Такі харчі їсть тільки вранці, або потім 30 хв. займається фізичними вправами чи ходьбою.

— Маю правило: п'ю склянку води вранці й перед їжею. Газовані напої, кава, чай, соки — не заповнюють водний баланс. Для клітин все це їжа, а не вода.

Завжди під рукою має аптечку. Там глюкометр із запасною батареєю та тест-смужки, жарознижувальні препарати, сольові засоби для відновлення водного балансу, крекери, льодяники, сік у маленьких пакетиках, гель від забоїв чи розтягнень. Інсулін у шприці-ручці носить у термочохлі. Його не можна перегрівати, заморожувати, зберігати біля приборів, які ­можуть нагріватися.

— Валилася з ніг без причини. Почала сильно худнути. Стала, як скелет. Першою забила на сполох свекруха, бо й сама мала діабет, — розповідає 56-річна Ольга Ісаєнко з міста Біла Церква Київської області. Має діабет другого типу.

Шість років живе на пігулках, що знижують рівень цукру в крові. Їх отримує за Урядовою програмою "Доступні ліки" за електронним рецептом, який виписує сімейний лікар.

— Діабет першими вражає очі. Передчасно одягла окуляри, а тепер ще й тіло розпухає. Часті перепади рівня цукру впливають на судини й нирки, які й дають набряки.

Навчилася жити за новим режимом. Із солодощів можна кілька разів на місяць печиво Марія, йогурт чи морозиво. Радить не під'їдати, бо це входить у звичку. За день має шість-сім перекусів. Рахує калорії та вміст вуглеводів у їжі.

— Якось чоловік приніс додому білий хліб, який мені заборонений. Почула його запах, відчула присмак скоринки й заплакала. Віталік як побачив мене, то остовпів. Замотав у пакет і виніс. Більше такого хліба в нас не було. Тяжко вік прожити по-одному, а потім відмовитися від всього, що любила. Вдвічі трудніше до цього звикати домашнім.

Коли рівень цукру в крові падає, має хоча б щось поїсти. Якщо починає крутитися голова — бере мед, льодяник, ложку цукру чи солодкий чай.

— У мене сильно трясуться ноги, перед очима мошки, сіпається голова. Втрачаю координацію і починаю точитися, як п'яна. Стаю злою та агресивною, кричу на всіх. Боюся десь впасти чи царапнутися, бо рани не гояться тижнями. А влітку ціла біда зі спрагою та комарами. Укуси теж довго заживають.

Раз на рік Ольга Ісаєнко лягає в лікарню на два тижні.

— Хочеться попросити в Бога вихідного від цього діабету хоч на день. Думала, що якщо не їстиму вуглеводів, то ліки будуть не нужні. Так протрималася два дні. Потім почалася спрага, нудота, блювання. Зрозуміла, що дива не сталося і так організм жити не зможе.

Виробила раціон корисних продуктів. Їсть квасолю, топінамбур, селеру, цвітну капусту й білокачанну. П'є чаї з чорниці, шипшини, звіробою та цикорію. Соки зі столового буряка, квашеної капусти, граната, шовковиці, сливи. Коли спрага мучить, п'є юшку з пшениці чи ячменю, маринади. Корисні суниця, малина, горобина, ожина, кизил, груші. Відмовилася від слив, винограду та бананів, бо багато крохмалю.

— Для зниження цукру роб­лю винну кашку. 100 грамів розтертого часнику заливаю літром червоного сухого вина. Настоюю в теплому місці на світлі два тижні, періодично струшуючи вміст. Проціджую, приймаю по дві столових ложки тричі на день перед їжею. Решту зберігаю в холодильнику.

Нормалізує рівень цукру змішані порівну мед і сік калини. Приймає по 1 ст. л. натщесерце. Або заливає 10 лаврових листків двома склянками окропу й настоює добу в термосі. П'є по 50 мл тричі на день перед їжею два тижні.

×