Анатолій Кононенко змайстрував піролізного котла
— За рік напалював десь 2400 "кубів" газу, — розповідає 52-річний Анатолій Кононенко з райцентру Лохвиця на Полтавщині. — У мене хата має 100 "квадратів". Було дорого ще тоді, до подорожчання газу. А позаторік добудував ще сарай, гараж і літню кухню. Ще десь 87 "квадратів". Порахував, отоплювати все газом дуже накладно.
Анатолій Іванович працює техніком автоматизованих систем управління. Вирішив установити твердопаливний котел піролізного типу. Такі спалюють не сировину, а газ, що виділяється внаслідок розкладання деревини під тиском.
— Бажання зробити щось самому було сильне, хоч досі ніколи нічого не робив із металу, — згадує. — Полазив в інтернеті, передивився купу креслень піролізних котлів. Знайшов ту, яка найбільше сподобалась. Там же побачив програму "Компас", що робить усі розрахунки. Потім зібрав метал. На пунктах брухту накупив листів товщиною 4 і 5 міліметрів для газової камери, на обшивку докупив 3-міліметрового. У магазині взяв круги до болгарки й електроди. На все пішло 2350 грн, — Анатолій Іванович показує рахунки. — До роботи приступав вечорами. 26 травня зробив перші вирізки, 24 серпня котла вже випробовував.
Котел встановив у літній кухні, сполучив із системою опалення. Газовий не відрізав, залишив як резервний.
— За п'ять місяців спалив десь 9 "кубів" дров. Їх сам заготовляв, — продовжує. — За раз закладав десь 40 кілограмів, вистачає на 11–13 годин роботи. Газового котла за зиму включав один раз на шість днів, коли надовго від'їжджав. За зиму спалив 100 "кубів" газу, а в хаті — ташкент (температура повітря сягає +25°С. — "ГПУ").
Цієї весни господар додав до системи акумулюючий водяний резервуар на 1 м куб. Завдяки йому порції палива вистачає на добу роботи котла.
— Зараз не користуюся котлом узагалі, — додає. — Плита й газова колонка спалюють максимум 30 "кубів" на місяць.
— Сучасні твердопаливні котли виготовляють із чавуну або сталі, — розповідає 25-річний Назар Вишинський, директор львівської фірми, що встановлює системи опалення. — Чавунний служить до 40 років, але може лопнути від перепадів температури. Сталевому це не загрожує, але він працює максимум років 25.
Спеціаліст говорить, що кожен котел має свої вигоди й недоліки.
— Традиційні спалюють усе, що горить. Але в них сировина перегорає за кілька годин, багато диму, низький коефіцієнт корисної дії. Піролізні майже не димлять, закладки вистачає на півдоби, більший ККД. Та їм треба тільки дрова з вологістю не більше 20 відсотків. Сировина в камері має реально горіти, а не тліти. Інакше деревні смоли повністю не вигорають, налипають на теплообмінник. Тепло не передається воді, а просто вилітає в димар. Крім того, смоли виділяють абразивні кислоти, що роз'їдають стінки. Неправильне підключення та експлуатація за три-чотири роки угробить найкрутішого котла.
4 кіловати тепла можна отримати, спаливши 1 кг дров вологістю 20%. Такі горять найефективніше. Мають сохнути надворі щонайменше два роки після спилювання. 1 кг свіжонарізаних дров мають вологість 40%, дають до 2 кВт тепла.
7 днів може працювати на одному завантаженні пелетний котел, потужністю 24 кВт і об'ємом для сировини 240 л
50 сантиметрів щонайбільше має сягати довжина полін, які помістяться в камеру згорання котла. Для ідеального горіння діаметр дров має сягати 12–15 см.
500 літрів має сягати об'єм акумулюючого теплового резервуару для твердопаливного котла потужністю 20 кВт. На 1кВт потужності котла треба брати щонайменше 25 л накопичувальної ємності.
7 862 гривень коштує акумуляційний резервуар ємністю 250 л. Ідеально підходить для котла потужністю 10 кВт. Найбільший, об'ємом 5000 л, обійдеться у 47 тис. грн.
3 
1
Коментарі